Перший нефінансовий звіт у нафтосервісі України: як ТОВ «Спеціалізована Сервісна Компанія» (ССК) прокладає міст до перехідного фінансування

Аналіз відкритих джерел щодо добровільної нефінансової звітності в ЄС показує чітку тенденцію: 30 липня 2025 року Європейська Комісія ухвалила рекомендацію щодо використання добровільного стандарту звітності зі сталого розвитку для непублічних малих і середніх підприємств — VSME, розробленого EFRAG у відповідь на пакет полегшень для МСП.

Цей стандарт створювався спеціально для компаній, які не підпадають під обов'язкову звітність за директивою CSRD, але стикаються з дедалі частішими запитами щодо ESG-даних від великих партнерів, банків і покупців, для яких звітність є обов'язковою. Комісія прямо рекомендує великим компаніям і фінансовим установам обмежувати свої запити до МСП саме обсягом VSME, а самим малим і середнім підприємствам — використовувати стандарт добровільно для покращення доступу до сталого фінансування. Наразі це рекомендація, а не юридично обов'язковий делегований акт (його очікують у 2026 році), тож кожна компанія, яка вже сьогодні публікує повноцінний VSME-звіт, фактично випереджає регуляторний цикл і формує власний прецедент ще до того, як це стане нормою галузі. Саме в цьому контексті варто розглядати кейс української компанії ССК.

Регуляторний контекст 2026 року

У 2026 році відбулася подія, яка суттєво змінила регуляторний ландшафт і додатково підкреслює своєчасність кейсу ССК. 24 лютого 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила Omnibus I Directive (Directive (EU) 2026/470) — фінальний результат довгого процесу спрощення "Зеленого пакету" ЄС, який пройшов через попередню згоду Європарламенту і Ради 9 грудня 2025 року та ухвалення тексту Європарламентом 16 грудня 2025 року. Директиву опубліковано в Офіційному журналі ЄС 26 лютого 2026 року, вона набула чинності 18 березня 2026 року, а держави-члени мають імплементувати її в національне законодавство до 19 березня 2027 року.

Головна зміна — різке звуження сфери обов'язкової звітності CSRD: тепер звітувати обов'язково мають лише компанії, які одночасно перевищують понад 1000 працівників і чистий оборот понад €450 млн. Це скоротило кількість компаній, зобов'язаних звітувати за CSRD, приблизно з 50 000 до 1000–5000 — тобто близько 90% компаній, які раніше готувалися до обов'язкової звітності, тепер поза зоною дії закону. Лістингові МСП звільнені від CSRD повністю.

Для МСП ця зміна має подвійний ефект. З одного боку, переважна більшість малих і середніх підприємств і так ніколи не підпадали під CSRD напряму, але зазнавали тиску через "ефект просочування" — великі клієнти й банки, самі зобов'язані звітувати, вимагали від постачальників дедалі більше ESG-даних за власними, часто довільними анкетами. З іншого боку, Omnibus I вводить принципово нову норму — "стеля ланцюга вартості" (value chain cap): компанії з менш ніж 1000 працівників тепер мають законне право відмовляти у запитах на ESG-дані, що виходять за межі обсягу стандарту VSME. Це перетворює VSME із суто добровільного орієнтира на юридично захищену стелю вимог.

Юридично цей механізм закріплено у статті 19a Директиви про бухгалтерський облік (Accounting Directive) у редакції, зміненій Omnibus I Directive: підприємства з менш ніж 1000 працівників у ланцюгу постачання звітної компанії ("захищені підприємства") отримують право відмовляти в запиті на інформацію для цілей звітності зі сталого розвитку, якщо запит виходить за межі специфікацій VSME. Ця норма діє юридично з моменту набуття чинності Omnibus I Directive — 18 березня 2026 року, і спочатку спиралася на Рекомендацію Комісії 2025/1710 (яка й ґрунтується на стандарті VSME) як тимчасовий орієнтир. Повний юридичний статус самому стандарту (вже під назвою "Voluntary Standard", наступника VSME) надав окремий делегований акт, ухвалений Комісією 3 липня 2026 року.

Водночас потреба у стандартизованих ESG-даних нікуди не зникає: великі компанії, які й далі зобов'язані звітувати за CSRD, потребують цих даних від постачальників у своєму ланцюгу — просто ця вимога тепер має чіткі межі. VSME залишається референтним форматом для цього діалогу, і найближчим часом очікується ухвалення повноцінного делегованого акта на його основі — вже не лише для МСП, а й для ширшого кола компаній поза новим, звуженим периметром CSRD.

Саме в цьому контексті добровільна публікація VSME-звіту такою компанією, як ССК, набуває подвійної цінності: це не лише інструмент для діалогу з банками про перехідне фінансування, а й спосіб заздалегідь зафіксувати свою позицію в межах законодавчо захищеної стелі вимог — мати готові, стандартизовані дані замість реагування на довільні запити окремих партнерів.

Погляд банків ЄС на VSME-звітність

Варто розглянути позицію самих банків, а не лише регуляторів. Ще у травні 2024 року European Savings and Retail Banking Group (ESBG) — об'єднання ощадних і роздрібних банків ЄС — офіційно підтримало мету стандарту VSME: створити простий інструмент звітності, здатний замінити численні ESG-анкети, якими бізнес-партнери й так засипають МСП. Асоціація прямо визнала, що такі анкети створюють суттєве бюрократичне навантаження через "ефект просочування" регулювання від великих компаній до їхніх менших постачальників.

У травні 2026 року, коментуючи вже переглянутий стандарт (VSME/VS), ESBG зайняла більш нюансовану позицію. З одного боку, асоціація підтримала спрощення, наполягаючи на юридичній визначеності й пропорційності. З іншого — прямо заявила, що банкам і надалі потрібна ESG-інформація для розкриттів за Pillar 3, наглядової звітності, управління ESG-ризиками, оцінки кредитного ризику, планування переходу та кліматичного сценарного аналізу. Показово, що ESBG наполягла на уточненні: "стеля ланцюга постачання" (value chain cap) має стосуватися лише звітності за Директивою про бухгалтерський облік і не повинна обмежувати право банків запитувати дані для регуляторних, пруденційних цілей, управління ризиками чи due diligence. Тобто банківська спільнота прямо намагається звузити захист МСП там, де це стосується власних наглядових обов'язків банків.

Європейський центральний банк зайняв ще критичнішу позицію: за наявними даними, ЄЦБ відкрито заявляв, що VSME у поточному вигляді не придатний для наглядового аналізу (not suitable for supervisory analyses), що, ймовірно, призведе до подальших змін насамперед у Comprehensive-модулі стандарту. Це показово: регулятор європейської банківської системи вважає добровільний формат МСП-звітності корисним, але недостатньо суворим для власних наглядових потреб.

Порівняння цих двох позицій показує два різні "поверхи" банківського погляду на VSME-звіти. Комерційні ощадні й роздрібні банки сприймають VSME переважно позитивно — як зручний, стандартизований замінник хаотичних анкет, хоча й наполягають, що це не звільняє МСП від додаткових запитів для регуляторних цілей. Наглядовий орган (ЄЦБ), навпаки, ставиться критичніше — вважає стандарт занадто спрощеним для власних потреб пруденційного нагляду за системними ризиками в портфелях банків.

Показово також, що у 2025 році World Bank Centre for Financial and Sustainability Reporting Reform (CFRR) спільно з EFRAG провів серію регіональних вебінарів про VSME саме для країн-кандидатів і сусідів ЄС — і Україна прямо названа серед учасників поряд із Вірменією, Молдовою, Грузією та Сербією. Мета вебінарів була сформульована прямо: допомогти МСП цього регіону покращити доступ до сталого фінансування через застосування VSME.

Чому це важливо

Український нафтосервісний сектор традиційно живе в логіці виробничих показників — метри проходки, обсяги цементування, кількість свердловин. Звітність зі сталого розвитку для компаній такого профілю — рідкість, а для сегменту цементувальних послуг (NACE 09.10) — випадок практично унікальний.

ТОВ «Спеціалізована Сервісна Компанія» (ССК) підготувала й опублікувала повноцінний нефінансовий звіт за 2025 рік за стандартом VSME (Voluntary Standard for non-listed SMEs) — добровільним спрощеним стандартом ESRS для компаній, які не підпадають під обов'язкову звітність CSRD, але хочуть підтвердити свою сталість перед банками, партнерами та кліентами.

Назва презентації звіту — «Перший нефінансовий звіт у нафтосервісі України: Voluntary Standard ESRS як міст до перехідного фінансування» — відображає суть: VSME тут використовується не як самоціль чи регуляторна вимога, а як інструмент діалогу з банками.

Як саме це робилося

Підготовка звіту побудована за тією ж логікою, яку використовують великі компанії при впровадженні ESG-звітності, — просто адаптованою під масштаб і ресурси МСП. Це не одноразове заповнення форми, а послідовний робочий процес із залученням кількох функцій усередині компанії.

1. Збір первинних документів. Відправна точка — не оцінки й не експертні припущення, а первинні документи компанії: рахунки й квитанції за електроенергію, платіжки за паливо для спецтехніки, накладні на пальне з АЗС і паливних карток, договори з постачальниками комунальних послуг, акти на утилізацію відходів. Кожна цифра в майбутньому звіті має спиратися на конкретний документ, а не на «приблизно так».

2. Робота з головним бухгалтером. Фінансова частина даних — обсяги закупленого палива в гривнях і літрах, витрати на електроенергію, структура виручки для розрахунку інтенсивності викидів — збирається разом із головним бухгалтером компанії. Саме бухгалтерія має зведені дані за рахунками постачальників за весь звітний рік, і саме тут перевіряється відповідність фінансових показників (виручка, витрати) тим цифрам, які підуть у знаменник при розрахунку емісійної інтенсивності.

3. Робота з технічним інженером. Паралельно з фінансовими даними збираються технічні: склад автопарку спецтехніки, витрата палива по кожній одиниці обладнання, режим експлуатації, потужність і тип двигунів, дані лічильників електроенергії на об'єктах. Технічний інженер — єдина людина в компанії, яка точно знає, скільки й якого палива фактично спалює кожна одиниця техніки, і без цього деталізованого знання неможливо коректно розподілити викиди Scope 1 за джерелами.

4. Підрахунок та конвертація. Зібрані фізичні обсяги (літри пального, кіловат-години електроенергії) переводяться у тонни CO₂-еквівалента через відповідні коефіцієнти викидів. Для Scope 1 застосовуються коефіцієнти для кожного виду палива окремо; для Scope 2 — location-based коефіцієнт енергосистеми та market-based залишковий коефіцієнт (residual mix) там, де офіційних національних даних AIB немає. Всі проміжні розрахунки зводяться у формат, сумісний зі структурою звітного шаблону VSME, з повним збереженням прив'язки кожної підсумкової цифри до вихідного документа.

5. Аналіз кліматичних ризиків. Окремим блоком проводиться оцінка фізичних кліматичних ризиків для виробничих об'єктів компанії — у випадку ССК це чотири локації свердловин у Полтавській, Сумській та Харківській областях. Для кожної локації побудовано аналіз на основі даних реаналізу ERA5 : індикатори екстремальних погодних явищ ETCCDI, індекси посухи SPI-12 та SPEI-12, з підсумковою класифікацією ризику за шкалою A–E для кожної локації окремо. Додатково виконано сценарний аналіз переходу за методологією NGFS (Network for Greening the Financial System) у чотирьох сценаріях, включно зі сценарієм «Фрагментованого світу», з проєкцією впливу на виручку компанії в українських гривнях.

6. Аналіз супутникових знімків. Для перевірки й доповнення кліматичних даних за локаціями об'єктів залучається аналіз супутникових знімків — землекористування навколо виробничих майданчиків, зміни рослинного покриву, індикатори посушливості ґрунту та потенційні зони підтоплення. Це дає незалежне від метеорологічного реаналізу підтвердження фізичних ризиків і дозволяє точніше прив'язати абстрактні кліматичні показники до конкретної географічної точки, де розташовані свердловини.

7. Заповнення шаблону, аудит і крос-звірка. Усі зібрані та розраховані дані переносяться у офіційний VSME Digital Template (українською мовою, з повним збереженням формул при перекладі структури файлу). Далі проводиться повний аудит заповнених модулів — від базових (B1–B11) до комплексних (C1–C9), із перевіркою коректності класифікації персоналу, форматів ідентифікаторів та відсутності конфліктів між обраними модулями звітності. Паралельно виконується крос-звірка між робочим Excel-шаблоном і внутрішніми документами компанії, щоб усунути будь-які розбіжності в цифрах.

8. Оцінка персоналу. Соціальний блок стандарту (модулі B8–B9 та, за потреби, C7) вимагає окремої роботи з HR-функцією компанії: чисельність штату та її динаміка за рік, гендерний розподіл серед працівників і в керівництві, типи трудових договорів (безстрокові/строкові, повна/часткова зайнятість), частка не підрядників, середня тривалість навчання на одного працівника, показники виробничого травматизму та професійних захворювань. Для нафтосервісної компанії зі спецтехнікою на виїзних об'єктах цей блок особливо чутливий до якості первинного обліку охорони праці — саме звідси беруться показники частоти нещасних випадків, які інвестор чи банк розглядає як непрямий індикатор якості операційного менеджменту.

9. Оцінка воєнних ризиків підприємства. Окремим і для української компанії обов'язковим за суттю блоком є оцінка ризиків, пов'язаних із війною. Оскільки виробничі об'єкти ССК розташовані у Полтавській, Сумській та Харківській областях — частина з них у прифронтовій чи наближеній до лінії бойових дій зоні, — стандартний фізичний кліматичний ризик доповнюється окремою оцінкою воєнного ризику: фізична безпека персоналу та обладнання на об'єктах, ризик пошкодження чи втрати активів, перебої в логістиці та постачанні палива/матеріалів, наявність і повнота плану безперервності діяльності (business continuity plan).Це не є заміною кліматичного ризик-аналізу (крок 5) — це паралельний, специфічно український шар оцінки, без якого будь-який кліматичний чи фінансовий ризик-профіль компанії, що працює поблизу зони бойових дій, залишався б неповним для банку чи інвестора, який приймає рішення про фінансування.

Для чого це робилося

Мета всієї роботи виходить далеко за межі формального «маємо звіт про сталий розвиток». Є декілька конкретних практичних завдань, які цей звіт вирішує:

Розмова з банками мовою цифр, а не намірів. Українські банки дедалі активніше впроваджують ESG-скоринг і вимоги щодо розкриття кліматичних ризиків до позичальників — це частина євроінтеграційних зобов'язань і наближення до стандартів ЄС. Компанія, яка вже має верифіковану базову лінію викидів, кількісні цілі зниження й прозору методологію їх розрахунку, заходить у цей діалог з готовим досьє — замість того, щоб на словах пояснювати, що стоїть за терміном «сталість».

Доступ до перехідного фінансування (transition finance). Для нафтосервісного сектору, який за визначенням працює у вуглеводневому ланцюжку, звіт не намагається замаскувати кліматичний профіль галузі — навпаки, він показує конкретну траєкторію переходу: з якої точки компанія стартує, куди рухається і якими темпами. Саме наявність такої траєкторії є ключовою вимогою інструментів transition finance — фінансування, спрямованого не на «зелені» компанії з нуля, а на компанії з вуглецеємних галузей, які документовано трансформуються.

Створення галузевого прецеденту. Жоден український нафтосервісний гравець раніше не публікував звіт такого рівня деталізації за стандартом VSME. Цей кейс задає планку: наступні компанії галузі, які захочуть вийти на переговори про перехідне фінансування, порівнюватимуться саме із цим прецедентом.

Внутрішня управлінська цінність. Окрім зовнішньої комунікації, сам процес розрахунку базової лінії та цілей змушує компанію формалізувати те, що раніше існувало лише як загальне розуміння: скільки саме викидів дає технічний парк, яка частка припадає на паливо, а яка — на електроенергію, і де саме лежить найбільший важіль скорочення.

Що робить цей кейс прецедентним

1. Перший у галузі. Жоден український нафтосервісний гравець раніше не публікував звіт такого рівня деталізації за стандартом VSME.
2. Повнота розкриття. Звіт закриває всі модулі стандарту — від базових B1–B11 до комплексних C1–C9.
3. Методологічна чесність. Використання обґрунтованих припущень там, де українська статистика ще не сформована — сильний сигнал для інвесторів і банків про зрілість внутрішніх процесів компанії.

Звіт ТОВ «ССК» демонструє, що добровільна нефінансова звітність — це не бюрократичне навантаження, а конкурентна перевага, особливо для компаній, які працюють у капіталомістких і вуглецеємних секторах, а також важливий крок на шляху фінансування переходу.

Звіт та весь аналіз даних розроблено за допомогою платформи https://hipparcos-solutions.com/