Держава вимагає прозорості від галузі, яка генерує понад 100 млрд грн на рік. Так, Кабінет міністрів за ініціативою Міністерства енергетики уточнив вимоги до звітів видобувних компаній. Зокрема відтепер вони повинні звітувати про кінцевого бенефіціарного власника, а також вказувати його приналежність до категорії політично значущих осіб. Це рішення спрямоване на підвищення прозорості у стратегічно важливій галузі та відповідає міжнародним стандартам корпоративного управління, зокрема вимогам Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI).
Паралельно з регуляторними оновленнями платформа великих даних VKURSI для перевірки контрагентів виконала дослідження української видобувної галузі. Аналізували структуру власності, географію капіталу, зв’язки з політично значущими особами та основні фінансові показники. Окрім цього сформували список 50 найприбутковіших гравців ринку, а також з’ясували, чи оперує держава даними про їх кінцевих бенефіціарних власників і чи багато серед них політично значущих осіб або пов’язаних з ними.
Дослідження охоплює компанії, що фактично зареєстровані за КВЕД, які вказують на діяльність на ринку видобутку. Серед них — підприємства, які займаються видобуванням кам'яного та бурого вугілля, сирої нафти й природного газу, металевих руд, інших корисних копалин, а також розробленням кар'єрів. Також враховано компанії, що надають допоміжні послуги у цій сфері.
Доходи видобувної галузі у 2024 році склали 639,4 млрд грн — це найвищий показник з початку повномасштабної війни. Порівняно з 2023 роком, ринок виріс на 27,8% (500,1 млрд грн). А у 2023 році галузь навпаки втратила 12,8% доходу порівняно з 2022 роком, коли він становив 573,3 млрд грн.
У 2024 році прибуток видобувної галузі продемонстрував суттєве зростання, досягнувши 119,6 млрд грн — удвічі більше, ніж роком раніше (56,8 млрд грн). Таким чином, сектор не лише компенсував попереднє падіння, але й перевищив рівень 2022 року на 38,1% (тоді прибуток становив 86,6 млрд грн). Для порівняння, у 2023 році ринок зафіксував спад прибутку на 34,4% відносно 2022 року, що свідчило про тривале відновлення після впливу зовнішніх і внутрішніх шоків. Таким чином, сектор демонструє стійкість і підтверджує свій статус локомотива промисловості.
Структура ринку: домінування держави та активність приватного капіталу
Ключову роль у галузі відіграє держава. У 2024 році два найбільші державні гравці — АТ «Укргазвидобування» (прибуток 52,69 млрд грн) та АТ «Укрнафта» (20,91 млрд грн). Це свідчить про стратегічну важливість державного контролю у сфері енергетичної безпеки.
Водночас ринок залишається диверсифікованим: 28 з 50 найбільших компаній мають іноземний капітал. Найбільш активно залучені інвестори з Нідерландів (13 компаній) та Кіпру (8 компаній). Решта 7 компаній також мають іноземний капітал, зокрема з країн Європи та Північної Америки, а також з юрисдикцій, що можуть бути пов’язані з підвищеними ризиками непрозорої власності — таких як Британські Віргінські острови та Кайманові острови.
Прозорість і виклики: що показав аналіз власників
Аналіз з метою виявлення ризик-факторів 50 найдохідніших компаній галузі вказує на значну їх кількість у реєстраційних та інших даних про бізнес, а саме:
7 із 50 компаній зареєстровані в офшорах згідно з переліком КМУ.
4 із 50 компаній виявлено віддалений зв’язок з рф або рб (наприклад, через статус акціонера інших компаній, де також фігурують акціонери з рф або рб).
13 з 50 компаній не мають кінцевих бенефіціарних власників. В цілому серед можливих причин помітки у ЄДР про відсутність КБВ зазвичай такі:
організаційно-правова форма частини компаній не передбачає наявності кінцевого бенефіціарного власника, оскільки їх власником є держава Україна;
відсутня фізична особа, яка прямо чи опосередковано володіла б часткою більше 25%у статутному капіталі юридичної особи;
неможливо визначити КБВ у зв’язку з тим, що у структурі власності наявна публічна компанія, акції якої допущені до торгів на фондових біржах, при цьому серед її акціонерів відсутні фізичні особи, які володіють 10 і більше відсотками акцій;
відмітка про те, що дані про КБВ виключені з ЄДР за вказівкою Міністерства юстиції України що може відбуватися у випадках надання компанією недостовірної або неповної інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника;
перебування компанії або юридичних осіб під санкціями чи перевіркою;
за рішенням суду.
У 3 з 50 компаній виявлено збіги даних щодо засновників і бенефіціарів з особами, включеними до РНБО.
У 8 з 50 компаній виявлені зв'язки з національними публічними діячами або пов'язаними з ними особами.
Концентрація впливу: фінансово-промислові групи, які формують ринок
12 з 50 компаній входять до складу фінансово-промислових груп. Зокрема, група SCM Ріната Ахметова представлена 11 компаніями, ще одна — зі складу групи «Приват». Утім, присутність великого приватного капіталу часто йде в парі з модернізацією підприємств і впровадженням стандартів ESG, що позитивно впливає на репутацію української видобувної промисловості на міжнародних ринках.
50 найприбутковіших компаній галузі видобувної промисловості у 2024 році згенерували такий дохід:
Укргазвидобування – 52,69 млрд грн
Укрнафта – 20,91 млрд грн
Північний гірничо-збагачувальний комбінат – 11,13 млрд грн
ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» – 9,52 млрд грн
Нафтогазвидобування – 8,13 млрд грн
Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат – 6,21 млрд грн
Шахтоуправління «Покровське» – 5,45 млрд грн
Надра-Геоінвест – 3,59 млрд грн
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат – 3,21 млрд грн
Південний гірничо-збагачувальний комбінат – 2,08 млрд грн
ТОВ «Нафтогаздія» – 1,29 млрд грн
Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» – 1,19 млрд грн
Єристівський ГЗК – 1,06 млрд грн
ПРАТ «Веско» – 1,02 млрд грн
Полтавська газонафтова компанія – 699,08 млн грн
ТОВ «Велл Ко» – 608,23 млн грн
Бориславська нафтова компанія – 584,37 млн грн
Стрийнафтогаз – 551,76 млн грн
ПП «НОРДІК» – 485,20 млн грн
ПП «Проект-Буд» – 457,52 млн грн
ТОВ «Бейкер Хьюз Україна» – 450,89 млн грн
Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат – 299,70 млн грн
ТОВ «Краснолиманське» – 288,87 млн грн
ТОВ «Гео-Надра-Інвест» – 281,67 млн грн
ТОВ «Керамресурс» – 274,45 млн грн
Перша українська газонафтова компанія – 270,83 млн грн
ТОВ « Експерт-Петролеум Україна» – 259,18 млн грн
ПРАТ «Глини Донбасу» – 248,84 млн грн
ТДВ «Шахта Білозерська» – 243,99 млн грн
ТОВ «Везерфорд Україна» – 186,42 млн грн
ТОВ СП «Укркарпатойл» – 186 млн грн
ТОВ «Нафтогазгеорозвідка» – 180,05 млн грн
ТОВ «Горизонти» – 169,41 млн грн
ПВП «Кривбасвибухпром» – 153,54 млн грн
ТОВ «Енергія - 95» – 147,13 млн грн
Полтавська бурова компанія – 125,84 млн грн
ТОВ «Нафтогазсила» – 120,39 млн грн
ТОВ «Укртехноальянс» – 88,89 млн грн
АКВ «Українське каолінове товариство» – 84,15 млн грн
Клесівський кар’єр нерудних копалин «Технобуд» – 73,73 млн грн
АТ «Дашуківські бентоніти» – 73,13 млн грн
ТОВ «Надрагаз» – 71,82 млн грн
ТОВ «Юсенко Надра» – 70,15 млн грн
ТОВ «Такром Україна» – 63,88 млн грн
ТОВ «Бластко Майнинг Сервіс» – 55,41 млн грн
ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» – 38,39 млн грн
ТОВ «Інбласт» – 37,74 млн грн
ТОВ «Денімекс Юкрейн» – 37,33 млн грн
ТОВ «Спеціалізована сервісна компанія» – 35,42 млн грн
ТОВ «Промбудресурс КР» – 33,87 млн грн
Українська видобувна галузь демонструє ознаки системного відновлення. Рекордні доходи й прибутки у 2024 році, активна присутність іноземного капіталу та сильна позиція держави в управлінні ресурсами формують основу для сталого розвитку. Разом із підвищенням стандартів прозорості це створює сприятливі умови для посилення міжнародної довіри до галузі — передусім у контексті майбутньої післявоєнної реконструкції.
https://vkursi.pro/blog/vydobuvna-haluz-vyrosla-na-278-u-2024-rotsi-dokhid-6394-mlrd-hrn-prybutok-podvoivsia-599825
