Костянтин Яровий

„Роби просто, наскільки можливо, але не простіше цього.“ —  Альберт Ейнштейн

Вхідні умови: Свердловина А. Проведено дві стадії інтенсифікації методом ГРП. Пакер піднято, спущено експлуатаційні НКТ. Низько-проникний колектор. Різниця пластових тисків. (Візуалізація нижче).

Проблема: В процесі освоєння флот койлтюбінгу був задіяний на свердловині більше 73 діб, здійснив більше 10 повних СПО, витрачено більше 691т. рідкого азоту. Зрозуміло, що в процесі видалення рідини зі свердловини, частина рідини потрапляла назад в «посаджений» інтервал. Для того, щоб взагалі розпочати видалення рідини, гнучку трубу (ГТ) необхідно було припіднімати практично до рівня «дзеркала», потім знову спускати практично до вибою, що значно збільшувало наробку ГТ. Затрубний простір ( нагадаю пакера вже немає в свердловині) здійснював значний негативний вплив на перебіг процесу. Відповідаючи на можливе питання, а чи не можна було без койлтюбінгу, просто віддути свердловину традиційним методом з поверхні? Відповідаю, пробували, отримали трохи більше ніж нічого. Низька проникність і різниця пластових тисків працювали проти енергонезалежності країни. Забігаючи ще на перед, піну також пробували. (Ну, ви розумієте про що я?)

Задача: Оптимізувати процес освоєння свердловин з подібними умовами.

«Від простого, до складного». Дуже часто ми чуємо цей принцип, як концепт, при вирішенні різноманітних інженерно-технічних задач, але не завжди його використовуємо. Забігаючи наперед, скажу, що напевно, і не потрібно завжди спрощувати шляхи вирішення задач, але, на мою думку, завжди треба їх розглядати. Можливих причин відмови від простих рішень безліч. Основні з них лежать в психологічно-комерційному полі:

-        «Великий» спеціаліст (начальник, вчений. Потрібне підкреслити) не може приймати рішення, вражаючі своєю простотою. Не для цього він «університети закінчував»;

-        В інженерно-технічному колективі не створено умов для розвитку творчості. Рішення приймаються, як правило, шаблонні, виходячи з попереднього досвіду лідера. «Я начальник, ти дурак» крайня форма виразу такого колективу;

-        В пошуку рішення технологічної задачі, дуже часто, доводиться звертатись до спеціалізованих сервісних компаній. В свою чергу, сервісні компанії пропонують вже свої «шаблонні» рішення, з деякою долею варіативності і обов’язково маржинальності. По іншому грошей не заробиш.

Вищезгадані фактори наведені, як частина і лише грубими мазками загальної картини. Вони можуть проявлятись в більшій, або меншій мірі, можуть бути взагалі іншими, або поєднані в безліч варіантів. Основна проблема не в цьому. Основна проблема в тому, що дуже важко, а подекуди і неможливо, оцінити якість інженерно-технічних рішень, котрі приймаються. Я стверджую, що досвідчений інженер-технолог, завжди зможе обґрунтувати прийняте рішення в свою користь. Більше-того, завжди зможе обґрунтувати «позитивні» результати реалізації такого рішення. «Космос вивчений краще, ніж свердловина. В космосі люди були, а в свердловину ще ніхто не спускався». Приблизно такий вираз ми всі чули і саме він є розвилкою до прийняття єдиного і правильного рішення, саме він виводить на особливий щабель роль Особистості (з великої літери) в долі компанії.

Перейдемо до практичного прикладу. Умови задачі наведені вище. Даний кейс обговорювався раніше на воркшопі у Андрія Закревського на одній з конференцій «Ньюфолк НКЦ», тому вже є в інфопросторі і, на мою думку, досить показовий. (За нагоди дякую Юрію Нагорняку, Сергію Кравчуку, Михайлу Питько за участь в активній дискусії).

Можливі варіанти вирішення: В процесі «мозкового штурму» пропонувалось безліч варіантів, від загально відомих, до фантастичних. Обговорювались можливості їх практичної реалізації, враховуючи фактичний стан організації процесів в Компанії, її технічні, технологічні можливості, можливості підрядників, потенційних підрядників і багато іншого. Тут необхідно підкреслити, взагалі, важливість такого процесу, як «мозковий штурм» в операційній діяльності будь-якого функціонального напрямку компанії, особливо технологічного.

В чому ідея? В процесі обговорення прийшла проста ідея використання спец. насадки для гнучкої труби в комплексі з воронкою на кінці НКТ ( «башмак НКТ». Цей компонент є і так обов’язковим до використання. Пропонувалось внести незначні зміни в його конструкцію) зі спеціальним сідлом для можливості герметизації трубного простору в разі необхідності. Що і спробували реалізувати на наступних свердловинах.

Результати: Використання цих простих внутрішньосвердловинних інструментів, котрі, за необхідності, можна виготовити в найближчій майстерні не за всі гроші світу, дозволили вирішити наступні практичні задачі:

-        Відокремлення, за необхідності, пластової системи від трубного простору свердловини, шляхом посадки спец. насадки у сідло воронки НКТ;

-        Видалення рідини з трубного простору свердловини з використанням мінімально необхідної кількості азоту, та мінімальною втратою рідини;

-    Шляхом незначного припідняття спец. насадки, допущення перетоку накопиченої рідини з затрубного простору свердловини в трубний, герметизація, повторення процесу видалення рідини з трубного простору необхідну кількість разів. Прошу врахувати факт мінімального напрацювання ГТ лише в певному інтервалі, котрий легко вирішується в майбутньому, шляхом відрізання необхідної ділянки ГТ після завершення робіт для зміщення інтервалу напрацювання;

-        Далі свердловина залишається на накопичення рідини до статичного рівня (пам’ятаємо, що проникність досить низька і свердловина не дуже хоче прощатись з рідиною ГРП) і процес повторюється. Але він вже більш прогнозований, більш контрольований та зі значно нижчими, в кінцевому результаті, фінансовими витратами. Що відображено наступними результатами.

Мої переконання не є істиною в останній інстанції. Ця стаття є лише результатом особистих розмірковувань і результатом реалізації практичних кейсів, спрямована посіяти, або підтвердити наступну ідею: «Центр креативу-важлива складова будь-якої компанії». Він може бути реалізований різноманітними варіантами, від особистої функції, до функціонального підрозділу, на кшталт інженерно-технічного центру (ІТЦ), Lean-підрозділу і т.і. Саме він є основою для прийняття оптимальних рішень, в тому числі простих, саме настільки, настільки це необхідно. В кінцевому результаті, впевнений, що зі мною всі погодяться, оптимальні рішення призводять до оптимізації фінансових показників компанії. Звичайно, сам по собі, «ІТЦ» не може функціонувати лише для задоволення своїх амбіцій. Він повинен бути кращим чином вписаним в загальну структуру компанії, бути спрямованим на досягнення загальних стратегічних цілей, підлягати оцінюванню результатів і т.д і т.д. Ця тема досить широка і не є темою даної статті, але її важливість необхідно зазначити. Також, стосовно даного питання, хотів би підкреслити значення HR-напрямку ( як антипод «відділ кадрів») в діяльності сучасної компанії, як об’єднуючого і координаційного центру. СЕО- повинен розуміти необхідність, HR-спеціаліст повинен допомогти головному керівнику знайти (виростити) особистість з переважаючим типом «раЕі», а можливо і «РаЕі» по Адізесу, застимулювати, замотивувати і т.д. (це лише стосовно даної теми, не зважаючи на всі інші, безумовно, дуже важливі питання).

Висновки: Звісно практичні результати можуть підлягати дискусії і обговоренню. Але, в даному випадку, це не головне. Головним, на мою скромну думку, є підхід до вирішення задач. Творчий підхід до вирішення будь-яких задач. Пошук простих рішень, не треба плутати зі спрощенням вирішення та зрізанням гострих кутів, що вкрай важливо. Менш з тим, для того щоб будь який процес в компанії «полетів» необхідно три фундаментальні речі:
- Розуміння і всебічна підтримка головного керівника (СЕО);
- Створення необхідного підгрунтя для залучення, утримання, розвитку необхідних саме для цієї компанії компетенцій (HR);
- Наявність центру креативного (підприємницького) мислення. Для інженерно-технічного напрямку- безумовно, для інших- не впевнений, але є над чим працювати…