Зростання глобального попиту на нафту цього року прискориться до трохи більше ніж 1 млн б/д, з 830 тис. б/д у 2024 році, досягнувши 103,9 млн б/д. На Азію припадає майже 60% зростання попиту, зокрема Китай, де нафтохімічна сировина стане основним рушієм цього зростання. В умовах надзвичайно невизначеного макроекономічного клімату нещодавні дані про постачання виявилися нижчими за очікувані, що призвело до перегляду прогнозів щодо зростання у 4 кварталі 2024 та 1 кварталі 2025 року до 1,2 млн б/д у річному вимірі.
Базові ціни на нафту знизилися в лютому та на початку березня через зростання занепокоєння щодо економічних перспектив і глобового зростання попиту на нафту на тлі загострення торгових напруженостей, а також після оголошення ОПЕК+ про початок поступового згортання скорочень видобутку в квітні. На цьому тлі розпочалися переговори щодо потенційного початкового перемир’я та майбутньої мирної угоди в Україні. Ф’ючерси на ICE Brent за останні вісім тижнів знизилися на 11 доларів за барель, торгуючись поблизу трирічних мінімумів, близько 70 доларів за барель на момент написання статті.
Макроекономічні умови, що лежать в основі наших прогнозів попиту на нафту, погіршилися за останній місяць через ескалацію торгових суперечностей між США та низкою інших країн. Нові мита США, у поєднанні з ескалацією відповідних заходів, змістили макроекономічні ризики в бік зниження. Останні дані щодо попиту на нафту виявилися слабшими за очікування, а оцінки зростання на 4Q24 та 1Q25 були незначно знижені до приблизно 1,2 млн б/д, оскільки показники як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються, виявилися нижчими за прогнози. Тим не менш, глобальне зростання попиту на нафту все ще очікується на рівні трохи більше 1 млн б/д цього року, порівняно з 830 тис. б/д у 2024 році, що частково пояснюється нижчими цінами на нафту. Майже 60% зростання забезпечать азійські країни, передусім Китай, де основним рушієм стане нафтохімічна сировина, тоді як попит на нафтопродукти досягне плато.
Хоча реальне збільшення пропозиції внаслідок поступового згортання скорочень видобутку ОПЕК+ у квітні може виявитися меншим за номінальний приріст у 138 тис. б/д, світова пропозиція нафти вже зростає. У лютому вона збільшилася на 240 тис. б/д завдяки розширенню довгоочікуваного проєкту Тенгіз компанією Tengizchevroil, що підняло видобуток у Казахстані до рекордного рівня. Водночас Іран і Венесуела наростили постачання напередодні посилення санкцій. Очікується, що видобуток у Венесуелі почне скорочуватися з квітня, коли закінчиться дія генеральної ліцензії Chevron на роботу в країні. Водночас приріст видобутку серед восьми учасників ОПЕК+, які погодили добровільні скорочення у листопаді 2023 року, може виявитися нижчим за 50 тис. б/д, оскільки лише Саудівська Аравія та, в значно меншій мірі, Алжир мають можливість наростити виробництво до нових цільових рівнів. За оцінками МЕА, інші учасники угоди колективно перевищили свої квоти на 1,2 млн б/д у лютому.
Сполучені Штати наразі виробляють нафту на рекордному рівні і, за прогнозами, стануть найбільшим джерелом зростання пропозиції у 2025 році, за ними йдуть Канада, Бразилія та Гаяна. Запропоновані США мита на канадську та мексиканську нафту, які мають набути чинності 1 квітня, можуть вплинути на постачання та ціни, оскільки ці дві країни торік забезпечили близько 70% імпорту сирої нафти до США. Тим часом останній раунд санкцій проти Росії та Ірану поки що не спричинив суттєвих збоїв у постачанні, хоча деякі покупці скоротили закупівлі.
Ризики для ринку залишаються значними, а невизначеності – численними. Наші поточні баланси вказують на те, що у 2025 році глобальна пропозиція нафти може перевищити попит приблизно на 600 тис. б/д. Якщо ОПЕК+ продовжить згортання скорочень видобутку після квітня без обмеження видобутку тих країн, які наразі перевищують свої квоти, додаткові 400 тис. б/д можуть вийти на ринок. Водночас масштаби та наслідки тарифних змін залишаються невизначеними, і поки тривають торгові переговори, ще зарано оцінювати їхній вплив на ринок.
