Ексклюзив: вчені стверджують, що попередні дані свідчать про появу нового джерела парникових газів біля узбережжя Східного Сибіру
За словами вчених, вони знайшли докази того, що замерзлі поклади метану в Північному Льодовитому океані почали вивільнятися на континентальному схилі біля узбережжя Східного Сибіру, повідомляє The Guardian.
Високі рівні викидів парникового газу були виявлені на глибині 350 метрів в море Лаптєвих недалеко від Росії, викликавши побоювання серед дослідників про те, що відкриття може мати «серйозні кліматичні наслідки».
Поклади містять величезну кількість замерзлого метану та інших газів, відомих як гідрати. Протягом перших двадцяти років з моменту звільнення в атмосферу метан в 80 разів більше впливає на глобальне потепління, ніж вуглекислий газ. Геологічна служба США раніше називала дестабілізацію арктичних гідратів одним з чотирьох найбільш серйозних сценаріїв різкої зміни клімату.
Міжнародна група на борту російського дослідницького корабля НДС «Академік Келдиш» повідомила, що на даний час велика частина газу розчиняється в воді, проте рівень метану на поверхні в чотири-вісім разів вище норми, і він виходить в атмосферу.
«Поки малоймовірно, що ця знахідка матиме серйозний вплив на глобальне потепління, але процес уже запущений. Система гідрату метану на східно-сибірському схилі була порушена, і цей процес буде продовжуватися », - сказав шведський вчений Орджан Густафссон зі Стокгольмського університету під час супутникового дзвінка з судна.
Вчені - учасники багаторічної Міжнародної експедиції з вивчення шельфу - підкреслили, що їх висновки попередні. Масштаби викидів метану будуть підтверджені після повернення експедиції, аналізу даних і опублікування досліджень в науковому журналі.
Але відкриття покладів дестабілізованого замерзлого метану викликає побоювання з приводу потенційного впливу на швидкість глобального потепління.
Арктика вважається вихідною точкою в дебатах про слабкі місця замерзлих покладів метану - які були названі «сплячими метановими гігантами» - в океані, і якщо викиди перевищать критичну точку, це може збільшити темпи глобального потепління.
Оскільки температура в Арктиці в даний час підвищується більш ніж в два рази швидше, ніж в середньому в світі, питання про те, коли - або навіть чи будуть - вони викинуті в атмосферу, залишалося питанням значної невизначеності в комп'ютерних кліматичних моделях.
Команда з 60 чоловік на судні «Академік Келдиш» вважає, що вони стали першими, хто підтвердив, що викиди метану вже відбуваються на великій території схилу приблизно в 600 км від берега.
У шести спостережних точках на ділянці схилу довжиною 150 км і шириною 10 км вони бачили хмари бульбашок, що виходять з покладів.
В одному місці в море Лаптєвих на глибині близько 300 метрів вони виявили концентрації метану до 1600 наномоль на літр, що в 400 разів вище, ніж можна було б очікувати, якби море і атмосфера перебували в рівновазі.
Ігор Семілєтов з Російської академії наук, який є головним науковим співробітником на борту судна, сказав, що викиди були «значно більше» раніше виявлених. «Відкриття гідратів, що активно виділяються на схилах шельфу, дуже важливе і до сих пір не мало місця, - сказав він. - Це нова сторінка. Потенційно це відкриття може мати серйозні кліматичні наслідки, але нам потрібно провести більше досліджень, перш ніж ми зможемо це підтвердити».
Найбільш ймовірна причина нестабільності - вторгнення теплих атлантичних течій в східну частину Арктики. Ця “атлантизація” викликана дестабілізацією клімату в результаті діяльності людини.
Останнє відкриття потенційно фіксує третє джерело викидів метану в регіоні. Семілєтов, що вивчає цей район два десятиліття, раніше повідомляв, що газ вивільняється з шельфу Арктики - найбільшого з усіх морів.
Другий рік поспіль його команда виявляє кратероподібні воронки в менш глибоких частинах моря Лаптєвих і Східно-Сибірського моря, звідки на поверхню виходять бульбашкові струмені метану, який досягає поверхні моря на площі в десятки або сотні разів більше, ніж зазвичай. Це явище схоже на кратери і воронки, які цієї осені були виявлені в сибірській тундрі.
З січня по червень цього року температура в Сибіру була на 5 ° C вище, ніж в середньому. Ця аномалія стала можливою через антропогенні викиди двоокису вуглецю та метану. Морський лід минулої зими розтанув незвично рано. Зимові заморозки ще не почалися, що є абсолютним рекордом для цього часу.
• 4 листопада 2020 року в цю статтю було внесено поправки, щоб ще більше підкреслити попередній характер результатів і пояснити побоювання з приводу можливих наслідків спостережень. Посилання на критичну точку було змінене, щоб краще передати характер цієї проблеми.
https://www.theguardian.com/science/2020/oct/27/sleeping-giant-arctic-methane-deposits-starting-to-release-scientists-find?fbclid=IwAR3xoTOeZek4XhYdUQZwZer1CYQkyNqCyHAwzjdsZ-10E2vHaq4xgQHNLZU
