Ціни
Підйом економіки в 2021 році загострив ситуацію на товарних ринках і спричинив підвищення цін у всьому світ. Ціни на нафту підскочили з 20 доларів США за барель одразу після пандемії в середині 2020 року до приблизно 70 доларів США за барель у середині 2021 року. Спотові ціни на природний газ невпинно зростають у всьому світі, вони досягли найвищого рівня в Європі протягом другої половини 2021 року (більш ніж у десять разів перевищивши рекордні мінімуми, зафіксовані в червні 2020 року). Ціни на вугілля в 2021 році також відчули значне зростання на фоні відновлення попиту, особливо в Азії. Високі ціни на природний газ і вугілля спричинили зростання цін на електроенергію на багатьох ринках, особливо там, де виробництво ВДЕ було відносно низьким.
Ціни на ключові критично важливі мінерали, такі як літій і мідь, різко підскочили і знаходяться на найвищому рівні, що спостерігався за останнє десятиліття. Зростання цін може свідчити не лише про відновлення економіки, а й про широке використання цих важливих корисних копалин у переході на чисту енергію. За інших рівних умов, ми вважаємо, що, якщо поточні спотові ціни на ключові корисні копалини залишаться на тому ж рівні, інвестиції в чисту енергію, згідно сценарію STEPS, збільшаться на 400 мільярдів доларів США і на 700 мільярдів доларів США згідно сценарію NZE до 2030 року.
Високі ціни є сигналом того, що пропозиція намагається задовольнити попит. Придбання транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння (ICE) та розширення інфраструктури природного газу вказують на постійне зростання споживання нафти і газу. Пандемія Covid-19, яка призвела до майже рекордно низького рівня інвестицій у нафтогазовий сектор в 2020 році, посилила цю тенденцію.
В наших сценаріях відображена невизначеність щодо майбутніх рівнів попиту. Згідно сценарію STEPS, зростання попиту на нафту та газ призводить до рівня цін, що стимулює інвестиції в нові пропозиції. Згідно сценарію NZE, з іншого боку, швидке падіння споживання нафти і газу означає відсутність нових інвестицій у проекти постачання, крім тих, що вже були оголошені або будуються: ціни залежать від операційних витрат малорентабельних проектів, які необхідні для задоволення попиту, що призводить до значно нижчих цін на викопне паливо, ніж в останні роки. Не можна скидати з рахунків волатильність і стрибки цін під час енергетичного переходу (див. розділ «Енергетична безпека та ризик хаотичних змін»).
Вплив високих цін на викопне паливо на енергетичний перехід не є однозначним. Високі ціни скорочують розрив у конкурентоспроможності з низьковуглецевими видами палива та технологіями, такими як ВДЕ або біоенергетика. Вони мають стимулювати виробників до дій, таких як скорочення витоків метану або спалювання газу, а споживачів до підвищення енергоефективності або помірного споживання. Зростання рахунків за електроенергію для домогосподарств або промисловості може чинити тиск на уряди щодо збільшення субсидій на викопне паливо, зменшення інвестицій у чисту енергію або послаблення запланованих пакетів підтримки низьковуглецевих технологій. Але це може призвести до більшої рішучості рухатися вперед якомога швидше, аби відмовитися від викопного палива. Відносні зміни цін на вугілля, газ і нафту також можуть призвести до ефекту заміщення палива, якщо, наприклад, високі ціни на природний газ спонукатимуть до переходу на вугілля або мазут, або навпаки.
Доступність
Ступінь, до якої ціни на товари впливають на рахунки населення, визначається політикою та ринковою структурою, а також будь-якими податками, субсидіями, капітальними витратами та додатковими екологічними податками, відображеними в остаточному рахунку. В ідеальному світі рахунки за електроенергію базувалися б на цінах на електроенергію, які відображають витрати, і спонукали б до ефективного та екологічно відповідального вибору, без завдання шкоди домогосподарствам з низьким рівнем доходу або придушення економічної діяльності.
Згідно сценарію STEPS, середні рахунки домогосподарств за електроенергію в країнах з розвиненою економікою знизяться в середньому з приблизно 3 200 доларів США за останні п’ять років до 2 400 доларів США з домогосподарства в 2050 році. У країнах, що розвиваються, рахунки зросли на 80% за цей період – більше, ніж зростання середнього чистого доходу – в результаті швидкого зростання кількості власників побутових приладів і транспортних засобів, яке відбувається паралельно зі зростанням цін на електроенергію, газ та нафту. Покращення енергоефективності, електрифікація та перехід на низьковуглецеві джерела можуть допомогти зробити енергію доступнішою. Однак такі заходи часто вимагають авансових інвестицій, і, незважаючи на те, що такі витрати з часом компенсуються економією на рахунках за електроенергію, нестача фінансування залишається важливою перешкодою, особливо для домогосподарств з низьким рівнем доходу. Можуть знадобитися цільові субсидії на низьковуглецеву енергію, зокрема електроенергію, щоб зменшити навантаження на сім’ї з низьким рівнем доходу у зв’язку з підвищенням цін.
Частка електроенергії в рахунках домогосподарств зростає за всіма сценаріями. Згідно сценарію NZE, на електроенергію припадатиме 90% загальної суми рахунків домогосподарств у країнах, що розвиваються, і близько 80% у країнах з розвиненою економікою до 2050 року, у порівнянні з середнім глобальним показником близько 30% у 2020 році.
Згідно прогнозу NZE, у країнах з розвиненою економікою рахунки домогосподарств за електроенергію у 2050 році вищі, ніж прогнозує STEPS, проте загальні рахунки за електроенергію в середньому майже на 10% нижчі через підвищення ефективності та через те, що домогосподарства більше не повинні платити за природний газ для опалення та нафту для автомобілів. У країнах, що розвиваються, вищі рахунки за електроенергію компенсуються з тих самих причин, і тому загальний рахунок за електроенергію у 2030 році є нижчим у NZE, ніж у STEPS, і в цілому залишиться однаковим у двох сценаріях до 2050 року. Цей результат сильно залежить від підвищення ефективності; без додаткових покращень середні рахунки домогосподарств за електроенергію у всьому світі, згідно сценарію NZE, будуть на третину вищими в 2050 році.
Як показують події 2021 року, споживачі вразливі до різкого зростання цін. Ми перевірили це, змоделювавши вплив стрибка цін на викопне паливо в 2030 році на рахунки домогосподарств за електроенергію в сценаріях STEPS і NZE, взявши найвищі ціни на нафту, природний газ і вугілля за період з 2010 по 2020 рік. Ми з’ясували, що:
• Згідно сценарію STEPS, в цьому випадку домогосподарства в країнах з розвиненою економікою доплачуватимуть за спожиту електроенергію 25% або 750 доларів США. У країнах, що розвиваються, домогосподарства сплачуватимуть на 35% більше, в першу чергу тому, що газ, вугілля та нафта становитимуть більшу частку загального споживання енергії домогосподарствами в 2030 році, ніж у країнах з розвиненою економікою. У середньому по всьому світі ціновий стрибок у 2030 році підвищить рахунки домогосподарств за електроенергію на 10%, тоді як вартість газового опалення зросте вдвічі, а вартість транспорту , що працює на нафтопродуктах, — на 45%.
• Згідно сценарію NZE, додаткові витрати домогосподарств у країнах з розвиненою економікою становитимуть 470 доларів США, що майже на 40% менше, ніж у сценарії STEPS, а в країнах, що розвиваються, ці витрати на 20% менше, ніж у сценарії STEPS. Вплив вищих цін на сировину послаблюється швидшим підвищенням ефективності, скороченням безпосереднього використання нафти і газу, а також більшою часткою електроенергії в загальних енергетичних витратах домогосподарств (на електроенергію менше впливає стрибок цін, ніж на нафту і газ через зростання ролі ВДЕ).
Зменшення впливу змін цін на сировину, згідно сценарію NZE, також пояснюється більш капіталомісткою енергетичною системою, в якій фіксовані платежі за повернення інвестицій в інфраструктуру стають більш важливими чинниками формування рахунків за електроенергію в довгостроковій перспективі. Це особливо актуально для енергетичного сектору, в якому, згідно сценарію NZE, домінують ВДЕ з нульовими граничними витратами, але, тим не менш, потрібно збільшити інвестиції в розвиток енергомереж та виробництво акумуляторів до майже 1 трильйона доларів США до 2050 року, що більш ніж утричі більше поточного рівня. Вартість критичних мінералів також стає більш важливою для встановлення цін на енергоносії, але вона має менший вплив на рахунки кінцевих споживачів, ніж ціни на нафту, газ або вугілля. Оскільки велика частина додаткових інвестицій, за сценарієм NZE, надходить в сектори кінцевого споживання, вартість капіталу для споживачів також є важливою частиною рівняння доступності енергії.
Проте нестабільні ціни на електроенергію не можуть бути знижені під час енергетичного переходу. Залежний від погоди (вітру та сонця) та попиту (кондиціонування повітря або використання теплових насосів) характер постачання електроенергії може спричинити значну волатильність цін, що може сприяти зниженню або зростанню рахунків споживачів. Волатильність оптових цін зменшується у сценарії NZE завдяки широкому колу коротко- та довготривалих джерел гнучкості (акумулятори, гідроенергія, джерела теплової генерації з низьким рівнем викидів, взаємопов’язані енергомережі та реагування на попит). Їхнє впровадження залежить від оновлених ринкових структур, щоб відображати цінність усіх наданих мережевих послуг.
Уряди усіх країн, наскільки це можливо, прагнутимуть спрогнозувати та протидіяти потенційним причинам значного зростання цін. Особливо важливо забезпечити, щоб енергетичні послуги залишалися доступними для всіх домогосподарств. Можливі дії на підтримку цього включають сприяння покращенню енергоефективності та стимулювання переходу на ВДЕ або електроенергію, особливо для найменш забезпечених домогосподарств.
https://www.iea.org/reports/world-energy-outlook-2021/
