Метою трансформації енергетичного сектору є покращення життя та засобів до існування. Поряд з перевагами щодо зміни клімату, це означає, що громадяни зможуть скористатися можливостями та подолати проблеми, викликані переходом до екологічно чистих технологій. Це означає ліквідацію енергетичної бідності: жодна система не є стійкою, якщо велика частина населення планети не має доступу до сучасної енергії.1 А це означає помістити принципи зайнятості, рівності, взаємодії, доступності та сталого економічного розвитку в центр процессу переходу.

Зайнятість у сферах екологічно чистої енергетики має стати дуже динамічною частиною ринків праці, а зростання цього показника більш ніж компенсує спад у традиційних секторах постачання викопного палива. Окрім створення робочих місць у галузях відновлюваної енергії та енергетичних мереж, перехід збільшує показник зайнятості у суміжних секторах, таких як будівництво (модернізація та енергоефективні будівлі) та виробництво (побутова техніка та електромобілі). Загалом, за нашими оцінками, до 2030 року, згідно сценарію APS, в екологічно чистій енергетиці та суміжних галузях буде зайнято додатково 13 мільйонів працівників, а у сценарії NZE ця цифра вдвічі більша.

Енергетичний перехід також супроводжується дислокацією: нові робочі місця не обов’язково створюються в тих самих місцях, де робочі місця втрачені. Кваліфікація не передається автоматично, потрібні нові навички. Це справедливо як для окремих країн, так і на міжнародному рівні. Урядам необхідно скоординовано керувати наслідками, шукати шляхи переходу, які максимізують можливості для гідної, високоякісної роботи та для того, щоб працівники могли використовувати наявний досвід, а також мобілізувати довгострокову підтримку для працівників та громад, де робочі місця втрачені.

Кількісна оцінка впливу на показники зайнятості різних шляхів переходу сприяє належному плануванню заходів підтримки, включаючи програми навчання та освіти. Багато країн розробили програми, які спрямовані на використання наявних сильних сторін нафтогазового сектору в нових сферах, таких як енергія морського вітру, CCUS (уловлювання, використання і зберігання вуглецю), геотермальна енергія та водень: прикладом є Перехідна угода Сполученого Королівства щодо Північного моря. Інші країни, включаючи Південну Африку, розпочали широкий соціальний діалог щодо переходу, орієнтованого на людей, залучаючи компанії, профспілки, регіональні та місцеві органи влади, громадянське суспільство та фінансовий сектор.

Зростання показників зайнятості в екологічно чистій енергетиці та суміжних сферах до 2030 року, згідно із сценаріями APS та NZE

У міру того, як перехідний процес набирає темпів, посилюється конкуренція за ланцюги постачання чистої енергії та пов’язані з ними робочі місця. Більшість робочих місць у сфері екологічно чистої енергії створюється поблизу місця розташування проекту, будь то вітрова електростанція чи будівництво енергоефективного житла. Проте, за нашими оцінками, чверть показника зайнятості в енергетиці пов’язана з ланцюгами поставок, які можуть бути розташовані в інших країнах, особливо це стосується сонячної фотоелектричної енергії, енергії вітру, акумуляторів, компонентів електромереж та транспортних засобів. Деякі уряди намагаються використовувати фінансування на відновлення економіки для стратегічних інвестицій у нові сегменти, такі як CCUS, передові акумуляторні технології і низьковуглецеві види палива. У цих галузях, відповідно до сценарію APS, до 2030 року буде зайнято майже 1 мільйон працівників у всьому світі. Надання переваги внутрішнім виробничим потужностям у деяких випадках може призвести до збільшення безпеки ланцюгів поставок, а також до створення додаткових робочих місць.

Зміни в енергетичному секторі мають підтримувати соціальний та економічний розвиток та покращувати якість життя. Відправною точкою є надання доступу до сучасної енергії тим, у кого його немає. За нашими оцінками, забезпечення загального доступу до електроенергії та екологічно безпечного кухонного обладнання до 2030 року вимагатиме інвестицій у розмірі 43 мільярдів доларів США на рік. Доступність та безпека енергопостачання також є важливими чинниками, коли мова йде про якість життя.

До супутніх переваг добре керованих переходів відносяться покращення здоров’я та продуктивності. Понад 90% населення світу щодня дихає забрудненим повітрям, що, за нашими оцінками, призводить до понад 5 мільйонів передчасних смертей на рік. Забруднення повітря також призводить до багатьох серйозних захворювань, створюючи додатковий тягар для систем охорони здоров’я, які зараз борються з пандемією Covid-19. У той час як сценарії STEPS і APS прогнозують зростання кількості передчасних смертей протягом наступного десятиліття, сценарій NZE дає цілковито інші цифри: до 2030 року передчасних смертей від забруднення повітря домашніми домогосподарствами стане на 1,9 мільйона менше, ніж у 2020 році, причому понад 95% такого спаду припаде на країни, що розвиваються.

Згідно сценарію NZE, вживаються негайні заходи для забезпечення того, щоб до кінця цього десятиліття всі нові будівлі відповідали «безвуглецевим» стандартам, і приблизно кожна з п’яти існуючих будівель була модернізована відповідно до цих стандартів. Такі стандарти покращують тепловий комфорт завдяки значній модернізації оболонки будівель, тобто покращеній ізоляції, склінню, атмосферостійкості та оптимізованій вентиляції. Решта потреб в опаленні та охолодженні задовольняються найефективнішим обладнанням, таким як теплові насоси, що працюють за допомогою автоматизованого керування. При правильному управлінні такі заходи можуть сприяти хорошому фізичному та психічному здоров’ю, створюючи комфортні умови проживання у приміщенні з оптимальною температурою повітря, рівнем вологості, рівнем шуму та покращеною якістю повітря.

При правильній розробці політики також повинні враховуватися питання рівності та взаємодії. Існує багато способів вирішення цих питань. Це може бути використання доходів від схем ціноутворення на вуглець для зменшення впливу розподілу ресурсів; запровадження ініціатив щодо залучення молодих поколінь до обговорення енергетичної та кліматичної політики; пошук кращих способів оцінки гендерного впливу політичних виборів та просування участі жінок в енергетичному секторі.
Масштабні енергетичні зміни вимагають підтримки та залучення всього суспільства. Ряд змін залежить від сприйняття їх суспільством. Згідно сценарію NZE, можливість скоротити викиди наполовину протягом наступного десятиліття вимагає певної задіяності споживачів, напр. рішення про перехід на електромобиль або тепловий насос. Близько 4% скорочень викидів вимагають змін у поведінці, напр. їздити на роботу на велосипеді, а не на машині.

Підтримка суспільства — це більше, ніж задіяність споживачів і зміна поведінки, хоча вони й важливі; отримання широкої громадської підтримки змін передбачає деякі непрості компроміси. Наприклад, створення економічних стимулів для переходу до використання теплових насосів може призвести до подорожчання природного газу (і підвищити рахунки за опалення). Аналогічно, запровадження цін на вуглець для зміни моделей споживання енергії може спровокувати негативну реакцію з боку малозабезпечених та/або сільських домогосподарств за відсутності ефективних способів управління наслідками розподілу ресурсів. Прийняття змін в енергетичному секторі також має вирішальне значення для розміщення та надання дозволів на побудову нової інфраструктури. Енергетичні переходи не означають припинення великих інфраструктурних проектів, успішні переходи потребують таких проектів. Ці проекти включають не лише новітні технології, такі як CCUS або технології у ядерній сфері, а й інвестиції у розвиток вітрових, сонячних станцій та енергомереж, що може зіткнутися з протидією з боку місцевих громад. Необхідно знайти способи залучити зацікавлених осіб і пом’якшити їх занепокоєння. Життєво важливою є чітка та активна соціальна дискусія щодо необхідності змін.

 https://www.iea.org/reports/world-energy-outlook-2021/