Станіслав Ігнатьєв, доктор технічних наук, професор, Голова Ради Української Асоціації відновлюваної енергетики

Все частіше від експертів та політичних діячів різного рівня лунають заяви щодо «рятівної сили» розподіленої генерації для перебудови енергетичної системи України. Це дійсно, заслуговує на увагу, оскільки даний вид генерації з одного боку є менш вразливим до обстрілів через свою немасштабність у просторі, а з іншого зменшує фактор мереж (по підстанціях яких постійно влучає ворог), оскільки використовує 2 основні принципи: «генеруємо там, де є споживання» та «споживаємо там, де є генерація». Який реальний стан розподіленої генерації в Україні в умовах війни та які перепони на шляху до її розвитку розбираємось у даній публікації.

Трішки теорії та історії

Відповідно до діючого законодавства України, на сьогодні об’єктами розподіленої генерації виступає генерація, що використовує відновлювані джерела енергії (малі сонячні, вітрові, гідро електростанції) та когенераційні установки (коли одночасно виробляється електрика та тепло, серед них, зокрема, станції, що спалюють біомасу, тверді побутові відходи та природний газ).

У 2019 році Україна увійшла у ТОП-10 країн світу за темпами розвитку зеленої енергетики, а у 2020 – у ТОП-5 європейських країн за темпами розвитку сонячної енергетики. Загальна потужність об’єктів зеленої енергетики на початок 2022 року сягнула 9 656 МВт. Однак, вторгнення Росії не лише зупинила розвиток галузі, а завдало руйнівних збитків, а підприємства зупинилися на грані банкрутства.

Сонячна енергетика

Загальна встановлена потужність промислових сонячних електростанцій в Україні становить 6 226,9 МВт. Близько 60% промислових сонячних електростанцій зосереджені у південних та південно-східних областях України, де відбуваються активні бойові дії, що становить близько 3 700 МВт.

За свідченнями керівників компаній сонячна генерація зазнає найбільших втрат від російських окупантів. Причина цьому – велика площа розміщення об’єктів промислової сонячної генерації. Так, за різними оцінками (уточняється через розташування об’єктів генерації у зоні ведення активних бойових дій) постраждало 30-40% електростанцій у регіонах, що страждають від російського вторгнення, - 1 120 - 1 500 МВт встановленої потужності.

Найбільш ураженими є промислові сонячні електростанції, які розташовані у Миколаївському енергетичному вузлі. Так, сонячний парк компанії Solar Generation (22 МВт) зазнав обстрілу із артилерійської зброї, а через тиждень – з гелікоптеру, на території знаходився снаряд, що здетанував після повторного обстрілу. Крім того, увімкнення об’єктів у генерацію неможливе через руйнування 5,5 км лінії електропередач 150 кВ, що живить місто Миколаїв.

Також, відомо щодо знищення 100% генеруючих потужностей сонячних електростанцій у Харківській області.

Разом з тим, збережені промислові сонячні електростанції не працюють на повну потужність, оскільки, майже щоденно на весь світовий день отримують диспетчерські команди на обмеження генерації з метою забезпечення надійності енергосистеми. У таких умовах зникає рентабельність цих об’єктів, враховуючи, що у більшості випадків вони закредитовані або рефінансовані українськими банками та міжнародними фінансовими установами.

Зруйнована сонячна електростанція (22 МВт) у Миколаївській області

Зруйнована сонячна електростанція Харківського енергетичного кластеру (1,2 МВт) у Харківській області

Слід зазначити, що на початок 2022 в Україні введено в експлуатацію 1,2 ГВт сонячних електростанцій приватних домоволодінь. Статистика розміщення приватних СЕС та накладання її на місця обстрілів населених пунктів в Україні показує, що оціночно зруйновано близько 280 МВт (24%) встановленої потужності.

Зруйнована дахова сонячна електростанція біля міста Ірпінь (Київська область)

Вітроенергетика

В Україні загальна потужність встановлених вітроелектростанцій становить 1,9 ГВт. Вітропарки в Україні зосереджені у Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Львівській областях.

За даними Української вітроенергетичної асоціації в Україні зупинено понад 2/3 вітрогенераторів через військову агресію Росії. Наразі не працює 1162,5 МВт встановлених потужностей, залишаються у роботі 372,5 МВт, що зосереджені, переважно, у Одеській та Львівській областях. За даними Української вітроенергетичної асоціації на тимчасово окупованих територіях знаходиться 71% генерації.

Так, у Запорізькій області зупинено всі ВЕС компанії ДТЕК (Ботієвська – 199,88 МВт, Приморська-2 – 99,58 МВт, Орловська – 98,8 МВт), окрім Приморська-1 потужністю 99,58 МВт. Через пошкодження ЛЕП знеструмлено ПС 330 кВ у м. Мелітополь. У області не працю Запорізька ВЕС ТОВ «Юрокейп Юкрейн» - 98,1 МВт.

У Миколаївській області зупинено турбіни «Вітрового парку «Причономорський» та 14 турбін ТОВ «Вітрові парки України».

На Одещині зупинено вітроелектростанцію «Південне Енерджі» (76,5 МВт), працюють Дністровська ВЕС (частково) ТОВ «Елементум Енерджі» – 40 МВт першої черги й 60 МВт другої черги та вітропарк «Овід Вінд» - 32,67 МВт, що належить турецькій Guris. Введено в експлуатацію під час повномасштабного вторгнення першу чергу Тилігульської ВЕС (Миколаївська область) потужністю 114 МВт та Сколівську ВЕС (Львівська область) - 54,6 МВт.

Слід зазначити, що як мінімум 5 вітротурбіни різних власників насьогодні повністю зруйновані, а сумарно зруйнованими та пошкодженими є 11 вітротурбін, 1 з яких знаходиться у Очаківській громаді Миколаївської області (бойова частина дрону потрапила у лопать).

Пошкодження внаслідок артобстрілу турбіна ВЕС (фото Української вітроенергетичної асоціації)

Знищений вітрогенератор на тимчасово окупованій території

Біоенергетика

Підприємства, що генерують електричну та теплову енергію з біомаси в Україні мають встановлену потужність 224,5 МВт (з них біомаса – 119,1 МВт, біогаз – 105,4 МВт). Об’єкти біоенергетики розосереджені територією України та тяжіють до населених пунктів та великих агропідприємств.

За нашими оцінками, внаслідок російського вторгнення, на момент написання публікації постраждало 10-15% встановлених потужностей. В першу чергу це стосується міст, інфраструктура яких зазнала бомбардування, та регіонів активних бойових дій: північ та схід Харківської області, Сумська та Чернігівська області, Миколаївський район, місто Житомир.

Зокрема, зруйновано котельню, що забезпечувала до 30% теплопостачання міста Житомир, Біо ТЕС на окружній дорозі міста Миколаїв, повністю зруйновано інфраструктуру першого енергоефективного села України Веселе (наразі перебуває у тимчасовій окупації).

Зруйнована внаслідок ракетного обстрілу котельня на біопаливі

Пошкоджена артобстрілами Біо-ТЕС в Миколаївській області

Крім того забруднення сільськогосподарських угідь, лісів та лісосмуг боєприпасами, що не зірвались, замінуванням територій, призводить до зменшення рівня заготівлі біомаси зараз і в майбутньому, що має пролонгований вплив на цю галузь зеленої енергетики.

Мережі

Сьогодні у Київській, Чернігівській, Сумській областях та міста Маріуполь, за даними НЕК «Укренерго», є суттєві пошкодження високовольтних електропідстанцій та мереж. Середня кількість пошкоджень на високовольтних лініях на відрізці 100 км досягає 50 випадків. Роботи ведуться із відновлення 11 високовольтних ліній та 7 підстанцій.

Гірша ситуація спостерігається на регіональних мережах, що управляються обленерго, у районах бойових дій. На даний момент пошкоджено до 600 км мереж 110 та 150 кВ, більше 1000 км мереж 35 кВ, більше 20 підстанцій із напругою 110 та 35 кВ.

Споживання електроенергії зменшилось на 1/3, що пов’язано із великою кількістю пошкодженого обладнання, зупинкою промислових підприємств, внутрішній та зовнішній міграції населення. Разом із впливом зміни погодних умов дефіцит електричної енергії в Україні змінився на профіцит. Саме тому, майже кожен день на об’єкти зеленої генерації подаються диспетчерські команди на розвантаження (фактично відключення) протягом всього світлового дня.

І синхронізація національних електромереж із енергосистемою ЄС та Молдови забезпечує лише стабільність українських мереж через можливу підтримку забезпечення потужностей та підтримку частоти. Наразі експортно-імпортні перетоки відбуваються лише по одній лінії і для врятування української зеленої генерації цього не достатньо. Але швидке приєднання до ENTSO-E (навіть, у статусі члена-спостерігача) у майбутньому позитивно вплине на розвиток українських промислових електростанцій зеленої енергетики.

Пошкоджена електропідстанція системи передачі еоектроенергії внаслідок ракетного удару у березні 2024 р. (фото ПрАТ «НЕК «Укренерго»)

Сучасна роль розподіленої генерації у порівнянні із традиційною у електрогенерації

Якщо порівняти «залишок» після системних обстрілів розподіленої генерації із традиційною, то маємо цікаві співвідношення:

-        ВДЕ до АЕС – за видачею у мережі (середньорічне значення) «зелена» генерація становить 38% від атомної;

-        ВДЕ до ТЕС та ТЕЦ – 38 % за встановленою потужністю та 112% за видачею у мережі;

-        ВДЕ до ГЕС та ГАЕС – 68% за встановленою потужністю та 146% за видачею (враховуючи ремонтну кампанію, станом на 18.09.2024 р.)

Щодо участі розподіленої («зеленої») генерації у енергобалансі по видачі електроенергії в мережі, то у липні 2024 р. було досягнуто історичного максимуму у 27,8%. Станом на 17.09.2024 р., лише сонячна генерація складає 18,2% у видачі електричної енергії у мережі. Детальніше – на інфографіці, розміщеній нижче.

Що гальмує розвиток розподіленої генерації?

Враховуючи вищевикладене та гучні заяви та міжнародних інвестиційних майданчиках, в Україні міг би відбутись бум у розвитку розподіленої генерації (як «зеленої» енергетики, так і газопоршневої та газотурбінної). Однак, існує ряд перепон, які гальмують даний процес.

Криза неплатежів у галузі

Через розпорядчі документи, що приймаються на рівні галузевого Міністерства, виробники з ВДЕ ризикують просто стати банкрутами, а вся галузь може перестати існувати.

Так, 04.03.2022 року Міністерство енергетики України видало наказ №103 "Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії", яким державне підприємство "Гарантований покупець" зобов’язано спрямовувати всі кошти, отримані від продажу електричної енергії з ВДЕ, на погашення заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом".

Власне, згідно з наказом № 103 Міненерго було прийнято рішення спрямувати всі кошти, отримані "ГарПоком" від продажу "зеленої" енергії (за ринковими цінами) на потреби генерації іншого типу.

28.03.2022 р. Міненерго опублікувало наказ № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії", відповідно до якого за результатами продажу електроенергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл коштів з рахунку "ГарПока" має здійснюватися наступним чином, з такими обмеженнями:

- 15% від середньозваженого "зеленого" тарифу за 2021 р. для СЕС;

- 16% від середньозваженого "зеленого" тарифу за 2021 р. для ВЕС;

- 35% від середньозваженого "зеленого" тарифу за 2021 р. для ГЕС;

- 40% від середньозваженого "зеленого" тарифу за 2021 р. для біогазових станцій;

- 60% від середньозваженого "зеленого" тарифу за 2021 р. для станцій на біомасі.

Станом на 18.09.2024 ДП «Гарантований покупець» має рівень заборгованості на рівні 31,2% від вартості відпущеної електроенергії в мережі, згенерованої виробниками за «зеленим» тарифом.

Недовіра інвесторів до держави

Довготривала та системна криза неплатежів у електроенергетиці, що розпочалася ще до повномасштабного вторгнення стала основою для формування недовіри інвесторів, як національних, так й іноземних до держави, що гальмує розвиток нових проектів.

Сьогодні виробники зеленої енергії (зокрема, сонячної та вітрової) отримують оплату за відпущену мережу електричну енергію, яка не покриває, навіть, поточні витрати на експлуатацію об’єктів генерації, сплату податків та обов’язкових платежів. Щодо погашення платежів за кредитами, за наявності, то отриманих коштів, звісно не вистачить на дані фінансові зобов’язання.

Спрощення умов впровадження проектів розподіленої генерації

Разом з тим, наявні й позитивні зрушення щодо спрощення процедур будівництва та приєднання до мереж об’єктів розподіленої генерації, зокрема когенераційних (газотурбінних та газопоршневих) установок.

-        Постановою НКРЕКП № 832 від 30.04.2024 спрощується процедура приєднання до газових мереж когенераційних газопоршневих установок для виробництва електроенергії з мінімальною оплатою та скорочення терміну приєднання до мереж до 30 календарних днів (замість існуючих 6 місяців).

-        Постановою НКРЕКП № 875 від 08.05.2024 забезпечує спрощену процедуру приєднання до мереж ОСР когенераційних газопоршневих установок для виробництва електроенергії та скасовує плату за приєднання. Відповідно даного нормативно-правового акту, за умови наявності клопотання місцевої цивільно-військової адміністрації, ОСР (обленерго) має видати технічні умови на нестандартне приєднання до електромереж протягом 2 робочих днів, а ОСР (НЕК «Укренерго») погодити дані технічні умови протягом того самого терміну.

Введено ряд спрощень у галузі містобудівної документації. Так, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2023 р. № 1320 (зі змінами, далі - Постанова № 1320), будівництво та розміщення газопоршневих і газотурбінних установок потужністю від 1 МВт та більше здійснюється без необхідності отримання низки дозвільних документів, які вимагаються в мирний час. Це дозволяє суттєво скоротити строки підготовки до будівництва і швидше реагувати на енергетичні виклики.

Зокрема, на період воєнного стану будівництво когенераційних установок здійснюється без:

відповідної містобудівної документації;
отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;
отримання звіту про результати проведення експертизи проектної документації;
отримання права на виконання будівельних робіт;
використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Для введення когенераційних установок в експлуатацію також не потрібно отримувати сертифікат про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта. Початок експлуатації дозволяється після проведення комплексних випробувань електроустановок та на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації.

Спрощено імпортні процедури на територію України товарів, що мають енергетичні коди УКТ ЗЕД та після здійснення перевірки в момент митного очищення товарів на предмет відповідності визначеним кодам - ставка податку на додану вартість та митний платіж складе 0% від задекларованої вартості товарі. При цьому, вказані пільга застосовується тільки у випадку імпорту для власного використання (будівництва) та не може бути використана при подальшому перепродажу.

Перспективи

Для мінімізації впливу описаної ситуацію на економіку та формування енергетичної незалежності України, активного впровадження проектів розподіленої генерації, а також, - подальшому розвитку галузі, спрямованої на відмову від російського газу, дієвими є наступні маловитратні кроки:

1.    Надати зруйнованим та пошкодженим об’єктам зеленої енергетики доступ до нового Фонду для відновлення в Україні зруйнованої війною енергетичної інфраструктури, який створено Європейським енергетичним співтовариством.

2.    Покриття за рахунок Фонду для відновлення в Україні кредитної ставки на придбання, встановлення та підключення до мереж когенераційних установок об’єктів господарювання (незалежно від форми власності), як для виробництва енергії для покриття власних потреб, так і для продажу на гуртовому ринку електроенергії.

3.    Підтримка (у вигляді: податкових канікул, відсутності протягом 5ти років рентної плати та податку на землю, пільговим підключенням до мереж) для будівництва нових сонячних та вітрових електростанцій, когенераційних установок. Нове будівництво зосередити у регіонах, в яких існує реальний дефіцит електричної енергії.

4.    Надання пільгових умов доступу компаній зеленої енергетики на ринку електричної енергії «на добу наперед» з метою зменшення навантаження на ДП «Гарантований покупець» із виплат за зеленим тарифом.

5.    Підвищення рівня гнучкості та декарбонізації енергосистеми України, в першу чергу шляхом будівництва нових накопичувачів енергії та маневрових потужностей, зокрема, із використанням біометану.

6.    Створення спеціальних стимулюючих умов для виробництва відновлюваних газів потужностями зеленої енергетики (зеленого водню та синтетичного відновлюваного метану).