Цербер vs. д’Артаньян

«Очікування досконалості - характерна риса підліткового віку; ми мали б пройти цей етап, коли стаємо дорослими. Ось чому мене бентежать підручники та школи, які намагаються створити те, що не може бути створено»

Іцхак Калдерон Адізес.

Яровий Костянтин

Що ж таке супервайзер, супервайзинг, навіщо він, яка його функція в сучасній нафтогазовій компанії? Звичайно я маю особисту думку з цих питань, але, в той же час, я впевнений, що єдиної, «правильної» відповіді на ці питання не існує і не повинно існувати. Скільки компаній- стільки і варіації, скільки людей- стільки і думок. Спробую, узагальнюючи, намалювати власну картину. Я художник, я так бачу, тому запрошую до дискусії*.

Supervisor (англ.) –  керівник, начальник, спостерігач, інспектор, контролер і т.п. Як бачимо, переклад цього слова має широкий діапазон значень. Давайте відповімо собі відверто, чи весь діапазон, навіть згаданих значень, перекриває супервайзер в нашій компанії. Контролер-так ( причому, в більшості випадків, тільки так), інспектор- можливо так, спостерігач- можливо, але здебільшого, як частина функції «контролер» ( важливість функції «спостерігач», як окремого елементу і, як володаря інформації, котра найбільше наближена до дійсності, розглянемо пізніше), керівник і начальник- в більшості випадків, ні ( Можливо лише я не дуже часто зустрічав таке явище в своїй практиці? Хоча, АТ «Укргазвидобування», наприклад, свого часу декларувало прагнення до управляючого супервайзингу і на даному етапі, наскільки мені відомо, ще в дорозі). 

Контролер-Цербер, саме так, в більшості випадків, сприймається супервайзер «в полі». Причому, дуже часто, з негативним підтекстом. Це, в недалекому минулому, той же майстер ( причому не завжди найкращої кваліфікації), котрий наразі вимушений виконувати інші функції, котрі дуже часто ідуть в розріз з повсякденною практикою бригади. Супервайзер- кращий друг, коли все добре і не зовсім- коли є проблеми. Особисті якості супервайзера, чесність, відношення до виконання функціональних обов’язків і т.і., хоча це і дуже важливо, навіть в першу чергу важливо, тут обговорювати не будемо, вважаємо що всі необхідні якості присутні, як база. 

Де ж функція супервайзингу знаходиться в структурі опосередкованої нафтогазової компанії в Україні? Дуже часто вона зашита в структурі технологічного напрямку. Що, на мою думку, є в корні не вірно. Виконавчий напрямок не може ефективно сам себе контролювати. Тут в самій основі зашитий конфлікт, котрий в значній мірі знижує потенціал обох напрямків ( і «контролера» і «контрольованого»). Розглянемо типову структуру умовної нафтогазової компанії (Рис.1). В даному випадку показана типова структура сервісної компанії. Для так званих вертикально інтегрованих компаній повного циклу, в деяких  випадках, але не завжди,  функція супервайзингу знаходиться в напрямку видобування. Це значно покращує ситуацію, але не виключає проблем, про котрі поговоримо нижче.
 

Рисунок 1

Перед тим як продовжити, пропоную самим собі признатись, що люба компанія складається з людей, кожна людина є особистістю, причому не ідеальною особистістю, котра, в кращому випадку, намагається власні цілі поєднати з цілями компанії, в гіршому реалізує свої цілі, не звертаючи уваги на оточення. Тут ще раз хочу загострити увагу на першочергову важливість HR напрямку в діяльності сучасної компанії, про що неодноразово згадував в минулих дописах.

Мені дуже подобаються ці два порівняння, «зайчик» і «котик». Коротко, головна задача HR знайти «зайчика» для поїдання «морковки». Впевнений, більшість з керівників погодиться, як важко і енергозатратно, заставляти «котика» їсти «морковку», причому часто доводиться «переїдати» після нього. Крім того всіх цих «зайчиків» треба вмовити, загітувати, заставити (необхідне підкреслити) «стрибати» в потрібному напрямку. Менш з тим, відділи складаються з людей, у людей і відділів безліч варіацій різноманітних цілей, лідери намагаються контролювати цей хаос засобами наявних ресурсів і влади. До чого це все я? Я стверджую, що будь-яка система в середині будь-якої компанії буде схилятись до прикрашання своїх «перемог» і до нівелювання (приховування) своїх «поразок» в конкуренції за ті ж ресурси і владу. Таким чином, потік інформації буде зазнавати спотворення. 

Повернемося до типової структури. В чому проблеми?
- Можливе корегування, або дозування інформаційних потоків. Далі, невірні рішення на основі невірної інформації (GIGO);
- Функція супервайзингу реалізується не в повному об’ємі;
- Потенціал технологічної функції обмежується (Єдина вертикаль влади розмиває зону повноважень і зону відповідальності, можливе дублювання функцій, стратегічне бачення відсутнє (спостерігач заходиться в середині системи)); 
- Крім технологічного напрямку, послуги супервайзингу більше нікому не цікаві. Якщо і цікаві, то подібна структура не сприяє швидкій комунікації (пам’ятаємо про можливі конфлікти між відділами за ресурси і владу. Можливо, тому не виключено).
Що робити? Внести зміни в структуру компанії. Перетворити Цербера на д’Артаньяна. Напрямок супервайзингу повинен бути безпосередньо підпорядкованим головному керівнику (Рис.2). 
 

Рисунок 2

Це особисті мушкетери короля, зі всіма обов’язками, титулами і «шпагами» (на випадок необхідності). Нехай вас не лякає вислів «особисті мушкетери короля», якщо добре подумати, всі інші напрямки також є «особистою гвардією короля», з єдиною головною відмінністю. Супервайзинг повинен стояти на сторожі GIGO (uk.wikipedia.org Сміття на вході, сміття на виході (англ. Garbage In, Garbage Out, скорочено GIGO) — один із поширених висловів в інформатиці. Цим висловом звертається увага на те, що комп'ютери без вагань оброблятимуть найбеззмістовніші дані та видаватимуть так само беззмістовні результати). 

Я пропоную подивитись на функцію супервайзингу з абсолютно іншої сторони. Не як постачальника послуг з контролю окремих необхідних процесів, а як постачальника якісної інформації про реальні процеси, котрі відбуваються в компанії, про реальний стан компанії. Що отримуємо?
- Достовірну інформацію, на основі якої приймаються оптимальні рішення, з подальшим контролем впровадження і аналізом реальних результатів;
- Напрямок супервайзингу має змогу надавати свої послуги всім зацікавленим сторонам. (Наприклад: HR- за необхідності, зможе отримувати інформацію про дійсний стан лояльності персоналу до компанії, вплив і реальний зворотній зв’язок «з полів» на заходи мотивування, стимулювання персоналу і т.і., ще до того, як людина подумала звільнятись, з усіма витікаючими наслідками. HSE- відслідковує дійсний стан охорони праці, техніки безпеки та захисту навколишнього середовища на об’єктах, дійсний вплив та наслідки реалізації різноманітних заходів по своєму напрямку і т.д. Розвиваючи тему, шляхом додаткового навчання обмеженої кількості, вмотивованих, висококваліфікованих спеціалістів (супервайзерів), в разі необхідності, дуже швидко, ми отримуємо «агентів змін» в потрібному місці в потрібний час, з потрібними компетенціями. Наприклад, під час перекурів, в полі, підготовлений спеціаліст з більшою ефективністю донесе до помбура інформацію, що таке 5С і навіщо воно потрібне. Без відриву від виробництва і залучення додаткових ресурсів. За нормального підходу, отримаємо зворотній зв’язок про реальний стан справ, а не «пофарбовані газони» під приїзд «генерала». Необмежене поле для фантазії…)  
- Повне використання потенціалу наявних висококваліфікованих (високовартісних)  спеціалістів.

Тепер давайте дамо собі відповіді на питання. Хто нам потрібен, Цербер чи д’Артаньян? Можливо хтось інший? Власний чи аутсорс? Чи, взагалі, потрібний? 

Ідеї "нестандартного" застосування супервайзингу. "д'Артаньян. Двадцять років потому"

Яровий Костянтин

Konstantin.iarovoi@gmail.com

+38(099)786 82 37