Головні виклики та перспективи розвитку

Вячеслав Грабовський, нафтогазовий аналітик Ньюфолк НКЦ

2025 рік став для української нафтогазової галузі одним із найскладніших за всю історію незалежності. Повномасштабна війна з Росією перейшла у фазу цілеспрямованого енергетичного терору, де газовидобувна та газотранспортна інфраструктура стала однією з ключових мішеней. Масовані ракетні та дронові атаки, зупинка транзиту російського газу, рекордні обсяги імпорту, масштабна міжнародна фінансова підтримка та кардинальні управлінські зміни сформували нову реальність для галузі.

Водночас 2025 рік продемонстрував і несподівану стійкість сектору. Україна не лише втримала опалювальний сезон, а й заклала фундамент для довгострокової диверсифікації постачання, інтеграції в глобальний LNG-ринок, відновлення інвестиційної привабливості надрокористування та технологічної модернізації видобутку.

Ця стаття підсумовує ключові події року, аналізує системні виклики та визначає вектори розвитку української нафтогазової галузі на найближчу перспективу.

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ТЕРОР ЯК ІНСТРУМЕНТ ВІЙНИ: СИСТЕМНІ УДАРИ ПО ГАЗОВІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ

У 2025 році Росія значно інтенсифікувала атаки на нафтогазову інфраструктуру України, перетворивши її на одну з пріоритетних цілей для масованих обстрілів. Постраждали як державні компанії так і приватні.

За даними НАК «Нафтогаз України», від початку 2025 року Росія здійснила щонайменше 24 масовані атаки із застосуванням понад 2 000 ракет і дронів безпосередньо на об'єкти газового ланцюга. Якщо враховувати загальну кількість обстрілів усієї енергетичної інфраструктури (включно з електромережами), то їх кількість перевищує 4 500 разів за рік.

Протягом року було зафіксовано кілька пікових хвиль обстрілів, які призвели до серйозних втрат у видобутку та зберіганні:

Лютий 2025 року: Відбулася одна з найбільш руйнівних атак, через яку Україна тимчасово втратила майже 50% обсягів видобутку газу. Це поставило країну на межу системного «газового блекауту».

Жовтень 2025 року: 3 жовтня росіяни завдали найбільшого від початку повномасштабної війни масованого удару по активах Групи Нафтогаз у Харківській та Полтавській областях (35 ракет та 60 дронів). За оцінками Bloomberg, ці атаки вивели з ладу близько 60% газового виробництва країни на той час.

Грудень 2025 року: Наприкінці року 23–24 грудня ворог два дні поспіль цілеспрямовано атакував об'єкти «Укрнафти». Лише за ці дві доби було застосовано близько 100 ударних дронів, що призвело до критичних руйнувань виробничих потужностей.

А перед цим 9 грудня російські ударні дрони атакували об’єкти газової інфраструктури Групи Нафтогаз. Ворог цілив у критично важливе обладнання, від якого залежить безперебійне газопостачання для українців.

Незважаючи на безпрецедентний масштаб атак, Україна змогла утримати опалювальний сезон завдяки оперативному імпорту газу.

ІМПОРТ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА НОВІ МАРШРУТИ ПОСТАЧАННЯ СПГ

2025 рік став періодом рекордного нарощування імпорту газу, що було зумовлено необхідністю компенсувати втрати внутрішнього видобутку після російських обстрілів на початку року.

Обсяг імпорту природного газу у 2025 році становить майже 6 млрд кубометрів газу. Лише за перше півріччя було закуплено 2,3 млрд куб. м, що у 19 разів більше, ніж за той самий період 2024 року. У липні було зафіксовано максимум за два роки — 833 млн куб. м за один місяць.

Україна входила в зиму з вищими показниками заповнення сховищ, ніж у попередні два роки війни. На середину вересня — початок жовтня в українських підземних сховищах було накопичено 12,2–12,4 млрд кубометрів газу. Кабінет Міністрів ставив ціль накопичити 13,2 млрд куб. м. Хоча формально план був виконаний на 95-97%, енергетики оцінили цей обсяг як достатній завдяки м'якому початку осені та наявності контрактів на додатковий імпорт у січні-лютому. Близько 4,5 млрд куб. м із накопиченого обсягу склав саме імпортований газ, решта — власний видобуток.

На початок жовтня 2025 року із загальних 12,3 млрд м³ газу у сховищах близько 2,5–2,8 млрд м³ належало нерезидентам (іноземним компаніям) та українським трейдерам, які тримали його в режимі «митного складу». З них частка іноземних компаній склала близько 1,3–1,5 млрд м³.

Також варто зазначити що з 1 січня 2025 року газотранспортна система України працює в режимі відсутності транзиту російського газу.

LNG

Цей рік став проривним для диверсифікації постачання газу в Україну, особливо у сегменті LNG (зрідженого природного газу). Стратегічне партнерство «Нафтогаз» та ORLEN на початку року заклало фундамент на майбутнє. Станом на кінець року «Нафтогаз» у партнерстві з ORLEN вже поставив в Україну близько 600 млн куб. м американського LNG. Газ надходив через термінали у Свіноуйсьце (Польща) та Клайпеді (Литва).

У 2026 році поставки американського LNG від ORLEN до Нафтогазу можуть сягнути 1 млрд кубометрів. Вже підписано договір на постачання 300 млн м2 LNG у першому кварталі 2026 року.

У листопаді 2025 року дочірня компанія D.TRADING вперше закупила американський LNG на умовах FOB (самостійно зафрахтували танкер Gaslog Houston). Близько 100 млн куб. м газу (після регазифікації 160 тис. куб. м LNG). Це перший випадок, коли приватна українська компанія виступила повноцінним гравцем на глобальному ринку LNG, не просто купуючи газ на кордоні, а організовуючи всю логістику від заводів у США (Плікмінс, Луїзіана) до Клайпедського терміналу.

Окрім США та Польщі, Україна активно тестувала Південний газовий коридор:

Грецький напрямок (DEPA): У листопаді 2025 року «Нафтогаз» підписав меморандум з грецькою компанією DEPA. Це відкриває доступ до терміналів у Греції (Ревітуса та новий FSRU в Александруполісі).

Трансбалканський маршрут: У 2025 році цей шлях запрацював у реверсному режимі на повну силу. Ним почав надходити газ із LNG-терміналів Греції та Туреччини через Болгарію, Румунію та Молдову.

Тестовий газ з Азербайджану: У липні-серпні 2025 року через цей же Трансбалканський маршрут надійшли перші тестові обсяги газу від SOCAR.

Співпраця з Atlantic-SEE: У листопаді «Нафтогаз» також домовився про співпрацю з американською Atlantic-SEE для розширення присутності українського газу в Європі та стабільних поставок LNG зі США.

ФІНАНСОВА АРХІТЕКТУРА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ: РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ПАРТНЕРІВ І ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ

Україні вдалося компенсувати втрати від обстрілів і накопичити достатньо ресурсу для проходження зими 2025-2026 завдяки залученню фінансів ЄБРР, українських банків та допомоги інших країн.
У 2025 році фінансова стратегія «Нафтогазу» була спрямована на залучення максимального обсягу зовнішніх коштів, щоб не лише закупити газ, а й компенсувати втрати від масованих обстрілів.

Міжнародна допомога

Завдяки партнерам вдалося закрити понад 70% потреб у валюті:
ЄБРР став головним донором. Загальна сума підтримки (разом із гарантіями та додатковими лімітами) сягнула €1,27 млрд.
ЄІБ Надав пакет на €427 млн (€300 млн кредиту та €127 млн гранту). Грантові кошти (фактично безповоротні) стали можливими завдяки підтримці ЄС та Норвегії.
Гранти від Норвегії: Окремо через структури ЄБРР та ЄІБ Україна отримала понад €220 млн саме як грантову (безкоштовну) допомогу на закупівлю палива.
США (DFC та EXIM Bank) Забезпечили покриття залишку потреб (близько 30%), що дозволило фіналізувати закупівлі LNG.

Внутрішній ресурс

Коли виникали екстрені потреби після атак, включалися внутрішні механізми. Кабмін виділив 8,4 млрд грн (близько $200 млн) із резервного фонду безпосередньо на імпорт після жовтневих обстрілів.
ПриватБанк надав два великі кредити — 4,7 млрд грн (липень) та 5 млрд грн (грудень). Загалом — майже 10 млрд грн. Укрексімбанк надав 2,4 млрд грн на потреби «Укргазвидобування» для відновлення пошкоджених об'єктів.

УГОДА ПРО НАДРА ТА МІЖНАРОДНІ САНКЦІЇ

Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови

Угода про надра між Україною та США, підписана 30 квітня 2025 року, стала одним із найважливіших геополітичних кроків року. Вона не лише відкрила шлях до розробки критичних мінералів, а й заклала новий фундамент для довгострокової підтримки України з боку Вашингтона.

Угода стосується 57 видів корисних копалин, серед яких ключове місце посідають нафта та природний газ, а також критичні метали (літій, титан, рідкоземельні елементи). Створено Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови. Початковий капітал — $150 млн (США та Україна внесли по $75 млн).

У вересні 2025 року голова «Нафтогазу» Сергій Корецький представив США 10 енергетичних проєктів, які можуть стати пілотними для фонду. Основний акцент — на відновленні розробки сланцевого газу. Україна запросила компанії (зокрема Chevron, яка працювала тут до 2014 року) повернутися на Олеське родовище у Західній Україні.

Санкції

У 2025 році санкційний тиск на російський нафтогазовий сектор перейшов у фазу «максимального обмеження», де основний фокус змістився з простого запровадження заборон на боротьбу з механізмами їх обходу (тіньовим флотом) та повну відмову від російського газу.

ЄС ухвалив 9-й пакет санкцій (жовтень 2025) про повну заборону імпорту російського зрідженого газу. Для короткострокових контрактів заборона діятиме з квітня 2026 року. Для довгострокових — з 1 січня 2027 року. Російським компаніям заборонено використовувати європейські порти для перевантаження LNG на інші судна для експорту в треті країни.

Попри санкції, у 2025 році ЄС все ще залишався великим покупцем російського газу (на суму понад €4,5 млрд за півроку), що стало головним аргументом для прискорення введення ембарго в 19-му пакеті.

Адміністрація США у 2025 році продемонструвала готовність до посилення тиску, попри політичні зміни. У жовтні 2025 року США вперше за тривалий час ввели прямі блокуючі санкції проти «Лукойлу» та «Роснефти», двох найбільших нафтових гігантів РФ через «відсутність прогресу в мирних переговорах».

НАДРОКОРИСТУВАННЯ У ВОЄННИХ УМОВАХ: ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ІНТЕРЕС ПОПРИ РИЗИКИ

2025 рік продемонстрував стійкість українського ринку надрокористування. Попри воєнні ризики, інвестори готові платити рекордні суми за нафтогазові активи. Державна служба геології та надр України провела електронні торги з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.

Любинецька площа. На початку грудня компанія «Надра-Геоінвест» придбала спецдозвіл на цю ділянку у Львівській області за 110 млн грн.

Новодиканська площа: Перемогла державна компанія «Укргазвидобування», запропонувавши 738,9 млн грн. Ціна в ході торгів зросла рівно вдвічі від стартової.

Острівська площа: Переможцем стало ТОВ «ГБЛ-1» (група «Західнадрасервіс»), яке запропонувало 555 млн грн, що в 5 разів більше за початкову ціну.

Також зараз триває конкурс УРП на Межигірську та Свічанську вуглеводневі ділянки. Загальна площа ділянок становить 2388,25 кв. км із перспективними й прогнозними ресурсами обсягом 54,9 мільйона тонн умовного палива. Відповідно до умов конкурсів угоди укладаються строком на 50 років з дня їх підписання.

Нарощення видобутку нафти та газу є стратегічним пріоритетом України. Власні енергетичні ресурси дозволяють зменшити залежність від імпортованих енергоносіїв, стабілізувати внутрішній ринок та забезпечити прогнозовані умови для розвитку економіки.

Щодо оптимізації сервісів пов’язаних з користування надрами у 2025 році було:
• Розпочато промислову експлуатацію Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами
• Розпочато роботу Державного реєстру нафтових і газових свердловин
• Оновлено порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр.
• Ухвалено зміни до методики визначення початкової ціни спецдозволу.

КАДРОВЕ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ГАЛУЗІ: НОВІ УПРАВЛІНСЬКІ ЗМІНИ ТА КОРПОРАТИВНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2025 рік став періодом масштабного «перезавантаження» керівництва ключових державних енергетичних компаній України. Кадрові ротації торкнулися як найвищої ланки управлінців так і держслужбовців.

Найважливішою подією року стало призначення нового очільника всієї Групи Нафтогаз. Сергій Корецький, екс-голова «Укрнафти», у травні 2025 року офіційно очолив правління НАК «Нафтогаз України». Його кандидатуру підтримала наглядова рада після відбору.

«Рокіровка» в Укргазвидобуванні та Укрнафті (Грудень 2025). Юрій Ткачук, який з травня по грудень 2025-го виконував обов'язки голови «Укрнафти», став новим генеральним директором АТ «Укргазвидобування». Він змінив на цій посаді Сергія Лагна, той залишився в компанії як головний інженер. Богдан Кукура, колишній директор з виробництва, очолив АТ «Укрнафта» за результатами відбору на конкурсній основі. Він має понад 26 років досвіду реалізації технологічних і стратегічних проєктів у нафтогазовій галузі.

Герман Галущенко залишив посаду міністра енергетики в липні 2025 року. Світлана Гринчук змінила Галущенка 17 липня 2025 року. Її каденція стала найкоротшою в історії міністерства. Причина звільнення фігурування у матеріалах розслідування НАБУ щодо розкрадань у державному секторі енергетики. Наразі міністерством керує виконувач обов'язків Артем Некрасов.

Головні зміни в компаніях:

1. ТОВ «Бейкень Енергетика Україна»: відхід від китайського капіталу
У червні 2025 року компанія офіційно змінила власника. Замість китайської корпорації Beiken Energy Group новим власником став засновник Concorde Capital Ігор Мазепа. Створено нову Наглядову раду, її очолив сам Мазепа, а до складу також увійшов Джо Д. Рейні — топовий американський менеджер із 40-річним досвідом у Halliburton.

2. «Укрнафта»: корпоративне перезавантаження
Найбільша нафтовидобувна компанія країни завершила перехід на модель управління, що відповідає міжнародним стандартам. Замість одноосібного директора тепер функціонує Правління. Це зменшує корупційні ризики та робить процес прийняття рішень більш прозорим. Компанія змінила тип та офіційну назву на АТ «Укрнафта».

3. ТОВ «Горизонти» отримали дозвіл АМКУ на купівлю «Української незалежної геологічної компанії»
Наприкінці 2025 року АМКУ дозволив ТОВ «Горизонти», що входить до групи «Західнадрасервіс» Зіновія Козицького, придбати понад 50% акцій УНГК. ТОВ «Українська незалежна геологічна компанія» – приватна нафтогазовидобувна компанія, яка володіє спецдозволом на користування надрами Південнозалужанської площі, вона входить до групи «Агродар».

4. Ребрендинг та поглинання Shell мережею «Укрнафта»
АТ «Укрнафта» та компанія Shell Overseas Investments BV у серпні завершили угоду про придбання українською держкомпанією частки у 51% у ТОВ «Альянс Холдинг», якому належить 118 АЗК мережі Shell. До кінця року Укрнафта фактично завершила процес інтеграції активів Shell в Україні. Мережа звітувала про значне зростання реалізації пального на оновлених АЗК

5. Міжнародна співпраця та обмін досвідом
Співпраця НАК «Нафтогаз України» із провідними міжнародними енергетичними компаніями сьогодні зосереджена на трьох критичних напрямах: енергетичній безпеці, модернізації технологій та відновленні інфраструктури.

Тому вона уклала договори з провідними нафтогазовими та нафтосервісними компаніями:

ORLEN. Підписано Меморандум про стратегічну співпрацю, у межах якого передбачені плани щодо розвитку співробітництва в напрямах видобутку, розробки родовищ, відновлення зруйнованих потужностей і потенційних спільних проєктів.

Baker Hughes. Укладено меморандум про стратегічне партнерство для посилення та модернізації енергетичного сектору України. Ключові напрями співпраці:
• сервіси та обладнання для буріння та облаштування свердловин;
• рішення для скорочення викидів, проекти з уловлювання вуглецю, водневої та геотермальної енергетики;
• цифрові сервіси, автоматизація та аналітика;
• обладнання для підземних робіт і виробничих процесів;
• програмне забезпечення для управління активами та оптимізації буріння.

Equinor. 21 серпня 2025 року компанії Equinor і Нафтогаз підписали Меморандум про взаєморозуміння. Він передбачає обмін досвідом і технологіями, які допоможуть у розвитку та модернізації Нафтогазу. У межах домовленостей компанії планують започаткувати навчальні програми для керівників, інженерів, технічного персоналу, а також фахівців з ESG та декарбонізації.

ГЕОЛОГОРОЗВІДКА ТА БУРІННЯ

Георозвідка нафтогазової галузі України у 2025 році переживає справжній технологічний ренесанс. Попри виклики повномасштабної війни, галузь перейшла від стратегії «підтримки» до активного розширення ресурсної бази, використовуючи найбільш передові світові інструменти.

1. Масштабування 3D-сейсміки: "Укргазвидобування" та "Укрнафта"
Сучасна 3D-сейсморозвідка стала стандартом для українських компаній. Вона дозволяє створювати віртуальні об'ємні моделі надр, що критично важливо для виснажених або складних родовищ.

Укргазвидобування. У червні 2025 року компанія анонсувала запуск 3D-досліджень на площі 230 км² у західному регіоні. Це стратегічний крок, оскільки Захід України раніше вважався менш перспективним через тривалу історію видобутку (з 1912 року). Проте нові дані вже дозволили наростити запаси в регіоні на 2,4 млрд м³ за останні роки. Очікується, що результати нових досліджень дозволять розпочати буріння вже в 2026–2027 роках.

Укрнафта: Компанія продемонструвала вражаючу динаміку, дослідивши 1330 км² за три роки. Тільки у 2025 році площа робіт склала близько 750 км². Це дозволяє компанії переходити від «сліпого» буріння до високоточного, мінімізуючи ризики порожніх свердловин.

2. Відродження Олеської площі
Однією з найважливіших подій травня 2025 року стало надання «Укрнафті» права на геологорозвідку Олеської площі (площею понад 6,3 тис. км²). Раніше цей проєкт пов'язували зі сланцевим газом і компанією Chevron, яка залишила ринок. «Укрнафта» планує шукати тут не лише традиційні нафту і газ, а й газ щільних колекторів. Це потенційно найбільший проєкт з розвідки нових покладів у Західній Україні за останнє десятиліття.

3. Технологічний прорив: Бездротові датчики STRYDE
Приватний сектор, зокрема ДТЕК Нафтогаз розширює можливості 3D-сейсморозвідки. Використання бездротової системи STRYDE докорінно змінює процес збору даних. Це обладнання дозволяє отримувати сейсмічні зображення на великих глибинах із високою роздільною здатністю, що є критичним для глибоких горизонтів Полтавщини та складного рельєфу Карпат.

Буріння

За час повномасштабної війни в Україні розпочато буріння 500 нових свердловин. З цієї кількості у 2025 році очікується майже 140. Це вагомий показник, який демонструє стратегічний фокус України на енергонезалежність попри складні воєнні умови.

У першому кварталі 2025-го буровики «Укрбургаз» (АТ «Укргазвидобування») встановили новий рекорд, пробуривши 107 136 м – майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2024-го, та перевищивши попередній максимум третього кварталу 2024-го (102 866 м).

Укрнафта пробурила 15 нових свердловин за 9 місяців 2025 року, до кінця року планується завершити 25 і розпочати ще 7 нових. До 2022 року «Укрнафта» бурила лише 1–2 свердловини на рік. Нові свердловини забезпечують близько 30% додаткового видобутку компанії. Це результат командної роботи та партнерства з підрядниками і постачальниками. У 2026 році планують продовжити нарощування темпів буріння».

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОРИВ ІННОВАЦІЙ

Сьогодні український енергетичний сектор переживає етап якісної технологічної трансформації. Впровадження інновацій стає ключовим фактором, що дозволяє видобувним компаніям працювати в надскладних геологічних умовах, нарощувати темпи видобутку та оптимізувати витрати.

1. Укртрансгаз вперше провів вертикальне сейсмопрофілювання у свердловині спільно з сервісною компанією "Горизонти".

2. Вперше в Україні фахівцями компаній ТОВ «НТП «Бурова техніка» та ТОВ «Укрспецгеологія» успішно проведено роботи із геофізичного дослідження свердловини за допомогою колтюбінгового обладнання. Під час реалізації технології використовувалась гнучка колтюбінгова труба (ГНКТ) із вмонтованим геофізичним кабелем та відповідним необхідним геофізичним обладнанням. Виконано спуск геофізичних модулів на ГНКТ із постійним записом показників термометрії, манометрії, резистивиметрії, вологометрії, термодебітометрії, шумометрії, механічного витратоміра в динаміці (з прив’язкою по ГК, ЛМ) в режимі реального часу.

3. ТОВ «НТП «Бурова техніка» та АТ Укргазвидобування успішно провели спільні роботи із встановлення цементного ізоляційного моста під тиском на свердловині із АВПТ за допомогою колтюбінгового обладнання. Роботи виконано у свердловині глибиною більше 6000 м із пластовою температурою більше 150 градусів за наявного пластового тиску до 900 атм.

4. Сервісна Компанія "Горизонти" придбала обладнання для геофізичних досліджень газових свердловин та отримала ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України на надання послуг з використанням джерела іонізуючого випромінювання.

5. ДТЕК Нафтогаз презентував технологію Vertical Scout,, що підвищує ефективність буріння. Технологія допомагає підтримувати вертикальність свердловини під час буріння, забезпечуючи стабільність процесу навіть на великих глибинах. У світі її вже застосовують із відмінними результатами — понад 1300 успішних спусків. При цьому застосування Vertical Scout є суттєво дешевшим за альтернативні рішення. Відтепер ця технологія доступна й на українському ринку.

6. Штучний інтелект допомагає «Укрнафті» «читати» надра та ефективно видобувати нафту. «Укрнафта» продовжує цифрову трансформацію. Сьогодні штучний інтелект стає одним із ключових інструментів, що допомагає компанії точніше працювати з надрами, ухвалювати більш виважені технологічні рішення та підвищувати ефективність видобутку. Науково-дослідний та проєктний інститут «Укрнафти» створив п’ять інструментів на основі нейромереж, які вже змінюють підхід до геології та планування розробки родовищ.
• Автоматична обробка великих масивів геолого-промислових даних.
• Розпізнавання та класифікація кривих геофізичних замірів на зображеннях.
• Автоматична інтерпретація літологічних та петрофізичних характеристик
• Підготовка даних для цифрових 3D-моделей родовищ
• Рекомендаційна система вибору свердловин-кандидатів для проведення заходів з інтенсифікації.

ПРОГНОЗ НА 2026 РІК

У 2026 році українська нафтогазова галузь увійде у фазу контрольованого відновлення та структурної трансформації. Основний фокус зміститься з екстреного реагування на наслідки війни до нарощування власного видобутку, масштабування LNG-імпорту та залучення довгострокових інвестицій.

Очікується подальше зростання поставок американського LNG, активізація Південного газового коридору та розширення участі приватних українських компаній у глобальних ланцюгах постачання. Водночас 2026 рік може стати переломним для геологорозвідки — з переходом від збору даних до активного буріння на нових площах, зокрема на Олеській ділянці.

Ключовими ризиками залишатимуться воєнна загроза та обмеження інфраструктури, проте накопичений у 2025 році фінансовий, технологічний та управлінський запас міцності дозволяє говорити про формування нової моделі українського нафтогазу — менш залежної від одного джерела, більш інтегрованої у світовий ринок і готової до післявоєнного зростання.