Гліб Рижов,

менеджер проєктів ТОВ «ЕкоТек-Оіл»

23 березня 2021 року Указом Президента України №111/2021 введено в дію рішення РНБО України «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», згідно якого значно посилюється відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства обєктами господарювання, а також  надаються  більш широкі повноваження представникам контролюючих органів та громадськості. Серед великої кількості запланованих, дійсно правильних, кроків на зустріч довкіллю є і такий: п.3 для впровадження сталої системи управління відходами та небезпечними хімічними речовинами: а)забезпечити супроводження у Верховній раді України проект Закону України «Про управління відходами» (реєстраційний № 2207-1-д); б) внести у 6-ти місячний строк на розгляд ВР України проект закону щодо внесення змін  до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України стосовно посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері управління відходами: а також,  в)…після набрання чинності Законом України «Про управління відходами» , внести на розгляд ВР України проект закону про «Відходи видобувної промисловості». Обидва закони (перший прийнято Верховною Радою України у першому читанні) можуть стати великим сюрпризом і для газовидобувних компаній України, так як, уже звичний, процес захоронення відходів буріння у шламових амбарах та розміщення на полігонах твердих побутових відходів (ТПВ) стає протиправним.  

Зазначеним законопроектом пропонується запровадити в національне законодавство основоположні принципи та положення європейського законодавства у сфері управління відходами, зокрема, запровадити ієрархію управління відходами, яка давно застосовується провідними країнами світу.

П’ятиступенева ієрархія управління відходами базується на пріоритеті запобігання утворенню відходів, а якщо запобігти не вдається – докладаються зусилля для повторного використання. Якщо і це неможливо – здійснюється рециклінг (матеріали з відходів переробляються на продукцію, матеріали або речовини). Коли переробка (рециклінг) неможливі – застосовуються інші види утилізації відходів, у т.ч. операції із відновлення енергії чи перероблення на матеріали, що будуть використовуватися як паливо або матеріали для зворотнього заповнення. У разі відсутності можливостей виконати попередні операції відбувається видалення відходів – захоронення їх у спеціально обладнаних місцях та знищення (знешкодження) на установках, що не відповідають екологічним нормативам. 

Звичайно, запобігти утворенню відходів буріння при спорудженні свердловини та посісти почесну першу сходинку в ієрархії управління відходами, на сьогоднішній день, для газовидобувної компанії не є можливим, але завжди залишається можливість зменшення їх кількості.

Про сьогоднішні підходи та їх майбутнє

На сьогоднішній день основними підходами у поводженні з відходами буріння залишаються захоронення у шламових амбарах безпосердньо на буровому майданчику, або вивезення для остаточного  розміщення на полігонах ТПВ.

Вивіз відходів буріння для остаточного розміщенння на полігонах ТПВ сьогодні є основним методом  поводження з відходами при  безамбарному бурінні, який  навіть під останню сходинку ієрархії управління відходами віднести складно, так як,  захоронення відходів, утворенню яких неможливо запобігти, та які не підлягають переробці, повинно проводитись у спеціально відведених та облаштованих місцях, а назвати таким місцем звалище твердих побутових відходів, не можливо навіть при великому бажанні. Більше того, захоронення необроблених відходів буріння на полігоні ТПВ  неможливе навіть з геоморфологічної точки зору. Чудово ілюструє процес «захоронення відходів буріння у спеціально відведеному місці» фото нижче, зроблено на одному з полігонів твердих побутових відходів у Харківській області.

Якщо газовидобувна компанія, при поводженні з відходами буріння, обирає такий метод як вивіз та розміщення на полігонах, то нижченаведене фото, не єдина проблема, з якою вона стикається. При такому підході , на буровому майданчику має постійно працювати навантажувальна техніка та курсувати вантажний транспорт, невчасна подача якого, неминуче, призведе  до зупинки процесу буріння. Напіврідка консистенція необроблених відходів буріння не дозволить, в повній мірі, використовувати як вантажівки  для перевезення сухих вантажів так і цистерни , що призначені для перевезення рідин, а непередбачувані розливи рідких відходів на шляху транспортування,  руйнування  і без того не найкращих , доріг місцевого значення , внаслідок постійного курсування вантажного транспорту, що викликає, не аби яке обурення місцевих громад,  та  інші форс-мажорні обставини -  є постійними  супровідниками процесу навантаження та вивезення необроблених відходів буріння.

Процес розміщення відходів буріння на полігоні побутових відходів у Харківській області

Другий метод - захоронення відходів буріння у шламових амбарах, безпосередньо на буровому майданчику. Безперечно, звичний та найзручніший для газовидобувних компаній, який використовується десятиліттями. Жодного транспорту на буровому майданчику, ніяких навантажувальних робіт під час буріння, ніякого обліку утворених відходів, ніякого ризику для зупинки процесу буріння через відходи. Сотні тисяч тон відходів буріння, на сьогодні, захоронено на землях сільськогосподарського призначення, і їх кількість постійно збільшується, разом з розвитком газовидобувної галузі. Не  дивно, що  такий підхід викликає безліч  нарікань як власників земель так і  місцевих громад, на території яких відбувається буріння свердловин ,  що  нерідко доводиться спостерігати  під час громадських слухань по обговоренню Звіту з  оцінку впливу на довкілля планованої діяльності газовидобувних підприємств.

Після набрання чинності, Закону України «Про управління відходами», який сьогодні визнано пріоритетним для країни, захоронення відходів буріння на полігонах ТПВ та у шламових амбарах свердловин - назавжди відійдуть у минуле, а газовидобувні компанії  зіткнуться з величезною проблемою: законної, безпечної для довкілля, утилізації бурових відходів, без ризиків  затримки чи зупинки процесу буріння та додаткового фінансування проектів облаштування свердловин.

Станом на сьогодні в Україні є  приклад оброблення  та застосування відходів  в якості вторинної сировини -  технологія зневоднення бурових відходів «Фільтрувальний басейн». Газовидобувна компанія, яка застосувала вказану технологію на кількох своїх  бурових  майданчиках, впевнено  зайняла другу та третю сходинки ієрархії управління відходами, підготувавши відходи до використання в якості вторинної сировини. Більше того, завдяки повторному використанню для приготування глинистого розчину, води, отриманої внаслідок зневоднення відходів буріння, продемонструвала раціональне використання  водних ресурсів, проблема збереження та відновлення  яких в  Україні , останнім часом,  все більш загострюється. А застосування твердого залишку для санації та рекультивації полігону ТПВ  вирішило ще одну екологічну проблему регіону присутності видобувної компанії та зробило місцевий полігон відходів більш безпечним для довкілля!

Зазначену технологію та послуги з приймання, оброблення та утилізації відходів буріння надавала компанія «ЕкоТек-Оіл». В процесі буріння лише однієї свердловини глибиною 5-6 тисяч метрів утворюється близько 7тис. м3 відходів буріння (буровий шлам, відпрацьований буровий розчин, відходи після цементування, стічні води). В результаті оброблення відходів за вказаною технологією, для повторного використання у господарській діяльності Замовник отримує близько 3,5-4 тисяч м3 відфільтрованої води, тим самим значно заощаджуючи на використанні природних водних ресурсів. Близько 3 тис.м3  безпечного сухого залишку, використано як ґрунт для підсипання та планування полігону побутових відходів.

 Слід зазначити, що за результатами проведення ,державними установами МОЗ, великої кількості аналізів та досліджень сухого залишку, утвореного в результаті застосування технології «Фільтрувальний басейн» компанія отримала технічні умови (ТУ У 08.9-40371287-002:2018 «Суміш мінералів для облаштування територій «ECOTEC-GEO+») та позитивний висновок Держпродспоживслужби України. Висновками наукової установи МОЗ України, отриманий сухий залишок рекомендовано застосовувати «для підсипання та шарування полігонів твердих побутових відходів та твердих промислових відходів, планування територій під час будівництва доріг та промислових об’єктів, рекультивації кар’єрів, копалень, шахт та інших об’єктів техногенного характеру, облаштування обвідних та загороджувальних дамб, валів, насипів тощо.»