Андрій Закревський,
Генеральний директор ТОВ «НЬЮФОЛК НКЦ»
Фактори зростання видобутку газу 2013-2014 рр.
У період з 2013 по 2014 рр. приватні газовидобувні компанії України показали 35% приріст видобутку. Давайте розберемося, що цьому сприяло.
Пояснюючи цей процес, ми часто говоримо про політичний чинник як про основний. Дійсно, в зазначений період, під впливом обставин, політикам було не до газового бізнесу, і вони перестали випробовувати галузь на міцність. Як виявилося, заходи по вибірковому продажу газу для підприємств-споживачів, як і монопольне становище НАК, шантаж страховим запасом і т.д., просто були відкладені на потім. Все це протягом 2013 року відійшло на другий план, і приватні компанії почали показувати значне зростання видобутку газу.
Якщо ще глибше подивитися на ситуацію, то можна виділити і інші фактори. Крім того, що уряд протягом року перестав гратися з законодавством, зростанню видобутку передували цілих два роки преміальних цін на газ. Щоб не говорили, а ціна на газ в Україні в цей час була однією з найвищих в світі і були прогнози ще більшого зростання. У цей період ціна на нафту теж йшла вгору, ціни були прив'язані до паритету і це тривало в період 2011-2012 рр.
Таким чином, перший фактор росту обсягу видобутку - це політика, другий - ціна.
Третій фактор один з визначальних, що пов'язує перші два - це те, що в цей час компанії змінювали власників. Нафтогазові активи були їм цікаві, і власники змінювалися не тільки між внутрішніми елітами, олігархами і бізнес групами, а й відбувалися зміни в структурі компаній, які грали на біржах.
У цей момент RegalPetroleum втратила свої ліцензії, сталася покупка іншою бізнес-групою, кілька разів змінювалися власники «Куб-Газа». І варто зазначити, що кожен раз при зміні власників видобуток зростав.
У цей період флагманом українського нафтогазового ринку була компанія PPC, яка демонструвала приклад, як потрібно працювати з західними інвесторами, як працювати з біржею, як взаємодіяти з владою і законодавством.
Таким чином, зростання 2013-2014 рр. сталося не випадково.
Останній фактор, який сприяв зростанню - фактор достатності сервісного ринку, хоч цьому передувала криза 2008-2009 рр., яка негативно позначилася на сервісних компаніях.
Від тих часів нас відділяє ціле десятиліття: на той момент верстати 3D були ще досить новими, насоси, які придбала «Укрнафта», ще були в задовільному стані. Кількість сервісів було достатнім, щоб забезпечити зростання приватних компаній.
Чому зараз є проблеми з виконанням програми «20/20»?
Як відомо плановий показник видобутку АТ «Укргавидобування» був зкоригований на користь зменшення в поточному році. Основною причиною тому стало недоотримання ліцензій на нові ділянки.
Але чому, в цілому, приватним компаніям не вдається значно збільшити свою частку у видобутку природного газу? Перш за все, через недостатнє забезпечення сервісами. Старі верстати застаріли, цементувальні агрегати іноземних компаній поїхали, флоти колтюбінга і ГРП зламані і з'являлися на території України епізодично, поки в 2014-2015 рр. не зникли зовсім.
Що зараз коїться? На кінець минулого року в Україні було 15 колтюбінгових установок. Зараз їх 20. І ця динаміка - з нуля 2015 року - до недавнього часу в Україні не було жодної працюючої установки в держкомпаніях. Зараз їх два десятки і тому програма по інтенсифікації, як частина запланованих заходів, виконується.
Зараз потужні флоти ГРП є у двох іноземних компаний, які працюють на об'єктах «Укргазвидобування». Таким чином, ця програма теж виконується.
Чому НЕ віконується програма з буріння і чому затягнулася програма з ГРП? Після проведення тендерів, протягом року нам не давали змоги завезти обладнання для ГРП і колтюбінгу. Те ж відбувалося і з укладанням договорів з сервісними підрядниками.
Зараз можна сперечатися про те, чи вдасться виконати програму «20/20». На наш погляд, якщо геологи добре спрацюють, то, по суті, потрібно пробурити всього лише 12 свердловин-мільйонників, щоб виконати програму.
На даний момент «Укргазвидобування» матиме вже 20 сучасних верстатів і можливо програму вдасться виконати вже в наступному році. Зараз добовий видобуток газу в Україні нарешті досяг рівня 2014 року. Тобто того піку, про який ми говорили раніше. Таким чином збільшення видобутку УГВ на 1 млрд перекрило той обсяг, який нам давав Крим.
Чи є у нас можливість в наступному році отримати 35% зростання?
Якщо говорити про УГВ, то відповідь буде позитивною мінус ризики.
Ризики, перш за все, політичні. У наступному році відбудуться президентські вибори і всі ці китайські і німецькі бурові установки можуть відправити куди-небудь в Сумську область, де вони будуть благополучно анексовані, як це було з нашими платформами в Криму. Але це єдиний ризик.
Проблеми з недофінансуванням «Укргазвидобування» зараз посилено вирішує. Команда УГВ готова до ривку.
Чи готові приватні компанії здійснити прорив у видобутку?
Ось тут питання. Все-таки приватні компанії виявилися в тій ситуації, в якій були три роки тому, у них йде нульовий приріст, іноді мінусовий.
Подивимося на RegalPetroleum. Ми бачимо, що достатність фінансування і обладнання необхідного рівня веде до 60% зростання за останні півтора року з видобутку газу. У компанії досить сервісів, досить фінансування і все це ефективно спрацьовує. Але RegalPetroleum, при всій повазі, невелика компанія.
«Укрнафтобуріння», ДТЕК - їх зростання також пов'язане з достатністю сервісів і фінансування. Як вони можуть розвиватися далі? Поки нам це складно уявити.
Ніяких якісних змін, крім тих, що відбулися півтора роки тому, поки не відбувається. А півтора роки тому зростання було зумовлене приходом команди Івана Гафич та Олексія Раптанова, що призвело до відкриття нових родовищ, підвищення швидкості буріння.
В «Укрнафтобурінні» важливу роль зіграв прихід команди Володимира Новікова. З приходом в RegalPetroleum Віктора Дудзіча були пробурені чотири свердловини - дві вдалі свердловини, дві - під питанням. Достатнє фінансування тут також спрацювало.
«Куб-Газ» і ПГНК потрапили в ситуацію відкату від високих стандартів. Консультанти, яким платили десятки тисяч доларів, зникли, а новій команді, як показує практика, потрібно два роки, щоб себе проявити. «Куб-Газ» потрапив в загальний потік розвитку компанії Burisma, який поки передбачити ніхто не може.
У цих компаній проте є достатня кількість обладнання, щоб зростання відбулося. Чи відбудеться воно в наступному році? Хочеться вірити в хороше і побажати і ПГНК, і ЕскоПівніч удачі.
Що стосується буріння, то на ДТЕК зараз зайшли білоруси, «Укрнафтобуріння» взаємодіяло з хорватськими підрядниками... хто ж іще? Практично нікому. На даний момент найголовніший буровий підрядник - «Укрбурсевіс» Ігоря Стефанишина.
На ринок також вийшли верстати шахти Засядька, один з них на УСБК-1. Але цього явно недостатньо. Навіть для східного регіону України.
Новий погляд на нафтогазовий бізнес
Зараз на Західній Україні розвиток компанії «Горизонти» показує шлях для всіх енергетичних компаній. Причина дуже проста. Компанії, які дивляться на цей бізнес, підраховують ризики і думають, що їм краще зробити - піте в сільське господарство, в сонячну енергетику чи в довгострокові вкладення, які тільки через два роки дадуть прибуток.
Ми бачимо, як конкуренція інвестицій всередині ДТЕК змушує цю компанію розвиватися.
Ми бачимо, як з'явилися нові сервісні компанії БТФ-Колтюбінг, УНГС.
Бачимо, як послідовно розвиває свій верстатний парк Ігор Стефанишин, БК Укрбурсервіс.
Дефляція вартості працівників нафтогазової галузі в Україні
Деякий час назад, значна кількість фахівців нафтосервісного ринку перейшли в «Укргазвидобування», що призвело до браку кваліфікованого персоналу у приватних компаній і змусило їх піднімати зарплати. Безвіз викликав відтік робочої сили зі Східної України, конкурувати в зарплатах довелося не тільки з УГВ, але і з польськими та прибалтійськими компаніями.
Зараз на ринку склалася ситуація, коли вузи не встигли підготувати професійні кадри, а приватні компанії вчасно не звернули увагу на підвищення професіоналізму саме персоналу нижчої ланки.
Компанії підвищували зарплати, переманювали один в одного людей, але якість фахівців не зросла. Відбулася так звана дефляція. Саме так через монетарної дефляції гривня починає коштувати дорожче по відношенню до долара тільки через те, що її мало на ринку. Те ж відбулося і з фахівцями сервісного ринку. Їх мало, коштують вони дорого, але ефективність їх роботи не підвищується.
Тягни-штовхай
Наступний рік буде роком виборів і будь-які компанії, які працюють в Україні, в нафтогазовому секторі, повинні розуміти, що, не привертаючи з-за кордону або не створюючи свої нові сервісні компанії і не намагаючись піти в приватний ринок продажу своєї власної компанії для оцінки з точки зору геології, управлінського аудиту і т.д., вони ведуть себе до стагнації. Попередні успіхи, які відбувалися на нафтогазовому ринку, пов'язані з перепродажем і приходом нових команд, з переоцінкою стратегії, яка зараз є, саме така переоцінка давала значні прориви.
Зараз в Україні є необхідність в обладнанні з викривлення: від телесистем до спеціальних програм.
Брак азотних установок, повна катастрофа з цементувальними агрегатами і взагалі - з кріпленням свердловин.
Зовсім не розвивається ринок закінчення свердловин.
Бракує близько 14 колтюбінгових установок, немає жодного важкого снаббінгу.
Бракує кабельно-канатних систем для геофізичних робіт та вибіркової перфорації.
Так і не створені спеціалізовані підрозділи з освоєння свердловин в держкомпаніях і немає таких пропозицій на ринку від приватних компаній. А це - значний шматок собівартості.
Модернізація обладнання УГД з внутрішніх і зовнішніх причин виконана на половину: тут і блокування тендерів, і не гнучка політика укладення договорів, і брак ресурсів в кінці року.
Зараз менеджмент компаній схопився за стільці і не переглядає бізнес-процеси і стратегії. Тим компаніям, у яких зараз відбувається зростання, можливо, здається, що стратегію не треба переглядати, але є активи, які не розвиваються і їх потрібно продавати не для того, щоб отримати за них якісь гроші, а тільки для того, щоб подивитися, скільки вони реально коштують і щоб майбутні інвестори показали, як їх потрібно розвинути. У цьому, як нам здається, і є потенціал зростання.
