Про стан ресурсної бази Західного нафтогазоносного регіону України та перспективи його освоєння на VI Київській конференції Ньюфолк НКЦ «Буріння. Інтенсифікація. Екологія. Охорона праці» 19 жовтня 2021 р. розповів експерт з оцінки перспектив нафтогазоносності Микола Харченко.

Наводимо короткі тези виступу.

Західний нафтогазоносний регіон – найстаріший в Україні. Не зважаючи на десятиліття освоєння його нафтових та газових родовищ регіон і сьогодні має певні перспективи на майбутнє. Про віру в його потенціал може свідчити, наприклад, позитивний досвід розгортання робіт найбільшої приватної газовидобувної компанії в Західній Україні – ГК «Західнадрасервіс».

Освоєння вуглеводневих ресурсів Західного регіону вкрай нерівномірно. З одного боку це Бориславсько-Покутська та Більче-Волицька зони Передкарпатського прогину, які характеризуються значним ступенем реалізації початкових ресурсів (тобто відношення суми накопиченого видобутку та балансових запасів до початкових потенційних ресурсів) – біля 80 %, а з другого боку – всі інші нафтогазоносні області які, по суті, ще на початковій стадії освоєння ресурсної бази вуглеводнів, де ступінь реалізації початкових ресурсів менше 10 %.

При подальшому освоєнні Бориславсько-Покутської та Більче-Волицької зон стратегічні завдання приблизно однакові – дорозвідка вже відкритих родовищ та підготовка нових об’єктів за результатами локального прогнозу нафтогазоносності. Проте тактичні задачі досить суттєво відрізняються внаслідок особливостей геологічної будови та нафтогазоносності цих зон, що необхідно враховувати при плануванні та проведенні ГРР.

Більче-Волицька зона – це автохтон з відносно невеликими глибинами (зазвичай до 1-2 км), простою тектонічною будовою, переважно газоносний, із значним впливом літологічного фактору на контроль газоносності.

Бориславсько-Покутська зона – це алохтон, дуже складної будови (декілька поверхів складок), глибини до 4 км і більше, нафтоносний, дуже великий вплив на контроль нафтогазоносносте тектонічних порушень.

Найбільш цікавим в Західному нафтогазоносному регіоні є Нафтогазоносний район Платформного автохтону Карпат. Його нафтоносність підтверджена Лопушнянським нафтовим родовищем, запаси якого більше 15 млн т загальні і більше 4 млн т видобувні. З цим районом може бути пов’язано також розвиток юрських біогермних споруд, які є продуктивним в багатьох регіонах світу. На сьогодні в цьому районі розташована низка підготовлених та виявлених структур із загальними ресурсами 115 млн т нафти. Цілком доречним є об’єднання їх в одну ділянку (наприклад, УРП) площею біля 1300 км2. Враховуючи однотипність будови локальних об’єктів ділянка буде play в класичному розумінні.

В Складчастих Карпатах останнім часом підвищився інтерес до зони Кросно. Частково це пов’язано із відкриттям Лютнянського газового родовища, другого родовища в цій зоні (є ще Гринявське газове родовище, що знаходиться в консервації).Обидва родовища розташовані в протилежних частинах зони Кросно – Лютнянське на північному заході, Гринявське -на південному сході. Нафтогазовий потенціал зони Кросно оцінюється неоднозначно. Враховуючи неоднозначність ресурсної бази ВВ, орографію даної зони та газову інфраструктуру її освоєння  доречно проводити поступово від вже відкритих родовищ В цьому розумінні проведення АТ «Укргазвидобування» ГРР на Жденієвській площі (сусідній із Лютнянським родовищем) є цілком логічним.

В межах Волино-Поділля, на жаль. практично поза увагою її східна частина, на межі з Українським щитом. Тут спостерігається велике стратиграфічне неузгодження – виклинювання палеозойських відкладів під мезозойську поверхню. В численних картувальних свердловинах наявні ознаки нафтоносності у девонських відкладах. Якщо стратиграфічно екрановані пастки тут малоперспективні внаслідок активної тектоніки, то перспективи нафтоносності можна пов’язувати з іншими типами пасток (наприклад, склепеневі, тектонічно екрановані).

Свого часу ДП «Науканафтогаз» (Вакарчук С.Г. та ін.) пропонувало проведення регіональних сейсмічних робіт для уточнення геологічної будови на межі Волино-Поділля та Українського щита та визначення нафтоперспективних ділянок. Проте, на жаль, дана програма не була реалізована.

Проведення ГРР в Західному нафтоазоносному регіоні необхідно продовжувати і нас очікують нові відкриття - зазначив Микола Харченко