-        Пане Романе, під Вашим керівництвом було проведено значну реорганізаційну роботу Служби. Яке досягнення в цій площині ви вважаєте найважливішим?

Коли я прийшов на посаду голови Державної служби геології та надр, служба асоціювалась виключно із корупцією. Я поставив перед собою завдання — переломити цю негативну тенденцію. Ми стали більш відкритими, створили низку зручних сервісів і запропонували свою допомогу та підтримку надрокористувачам. Запрацював новий сервіс — Єдине вікно надрокористувача, де спеціалісти Держгеонадр п’ять днів на тиждень консультують із питань підготовки пакету документів для внесення змін, продовження дії спеціальних дозволів. Завдячуючи появі Єдиного вікна ми змогли скоротити кількість відмов Служби на підставі некоректності чи некомплектності пакету документів. Зараз можу сказати, що нам дійсно вдалося повернути довіру до Служби, і це найбільше досягнення минулого року. Держгеонадра — прозорий сервісний орган, який не лише регулює видобувну галузь в Україні, а й надає якісні послуги надрокористувачам.

-        Яким чином буде продовжено реорганізацію геологічних підприємств?

На жаль, протягом останніх років геологічна галузь в Україні катастрофічно недофінансовувалась. Водночас, частина державних геологічних підприємств є збитковими та існують за рахунок дотацій із державного бюджету. Висновки проведеного аудиту, на жаль, невтішні, але ми розуміємо, що важливо максимально зберегти той науковий та кадровий потенціал, який є на цих підпрємствах. Для цього ми запланували кластерну оптимізацію одних геологічних підприємств, та укрупнення інших, таким чином, ми збережемо стратегічно важливі для України об’єкти та полегшимо фінансове навантаження на них. Частину підприємств доведеться передати до Фонду держмайна, на приватизацію.

-        Також було багато зроблено для усунення бюрократичних бар’єрів для надрокористувачів. Зокрема вдалося удосконалити законодавчу бази. Чи є плани на подальшу роботу в цьому напрямку?

Разом із фахівцями галузі, експертами, законотворцями розробили законопроєкт 4187 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70117), який вже наступного тижня розглянуть у парламенті. Ця законодавча ініціатива покликана реформувати галузь, забезпечити умови для впровадження прозорих і чітких механізмів роботи усіх суб‘єктів видобування, була обговорення із бізнес-асоціаціями та великими компаніями, отримала підтримку Президента України. Реформування галузі і модернізація законодавчої бази — важливий пріоритет роботи на поточний рік.

-        Наприкінці минулого року відбулось довгоочікуване підписання УРП. Розкажіть, будь ласка, про цей довгий шлях. Яка робота в цьому напрямку вже запланована на поточний рік?

Нам вдалося підписати вісім угод про розподіл продукції із переможцями конкурсів і це великий крок для усієї галузі, адже, згідно із умовами підписаних договорів, інвестори зобов’язані лише на етапі розробки вкласти у нафтогазові ділянки близько 360 млн дол, не кажучи вже про подальші інвестиції у видобування. Підписання угод – важлива подія для видобувної індустрії та потужний стимул для розвитку усієї економіки України. Адже роботи на ділянках приведуть до нарощення видобутку вуглеводнів, посприяють створенню нових робочих місць, збільшенню відрахувань до бюджетів усіх рівнів, а також дозволять зменшити імпорт нафти й газу в перспективі десятиліття.  На найближчий рік заплановано створення окремого департаменту у Держгеонадрах, який буде займатися роботою та супроводом УРП, також компанії-переможці, із якими підписали угоди, мають протягом року виконати попередні умови, аби підписані договори вступили у дію.

-        Чим, на Вашу думку, можна буде зацікавити нових потенційних інвесторів найближчим часом?

По всьому світу стрімко зростає попит на так звані «метали майбутнього», що використовуються для інноваційних технологій. Водночас, в Україні вони майже не розробляються. Подібна ситуація із металами низьковуглецевого майбутнього для високотехнологічних галузей. Нині важливим є нарощення їх видобутку, а також створення потужностей з їх збагачення і первинної переробки. Наявні ресурси та перспективи розробки мінералів майбутнього дозволять розвивати в Україні нові сучасні індустрії. Це вказує на їх стратегічне значення для становлення України на міжнародній арені в новому амплуа. Ми підготували та запропонували на аукціони об’єкти із покладами літію, титану, нікелю, кобальту, хрому, танталу, ніобію, берилію, цирконію, скандію, молібдену, золота, — вперше родовища із такими мінералми можна придбати на відкритих електронних торгах. І я впевнений, на ці об’єкти буде попит.

Також плануємо цьогоріч виставити на аукціони 100 нових об‘єктів із покладами корисних копалин, цікавих надрокористувачам: бурштину, піску, підземних вод, граніту та ін.

-        Цифровізація геологічної  інформації та спрощення доступу для надрокористувачів до сервісів Служби – що вже зроблено та робитиметься в цих напрямках ще?

З перших днів роботи у Держгеонадрах працюємо над трьома незмінними пріоритетами: відновленням довіри до Служби, залученням інвестицій у галузь і підвищенням ефективності використання надр. В 2020 році Служба стала єдиним центром обрахунку геолінформаціі та початкової вартості спецдозволів; ми розробили нову Методику їх обрахунку та запрацював зручний онлайн-калькулятор. Усі ці кроки спрямовані діджиталізувати низку процесів у роботі із надрокористувачем та спростити взаємодію бізнесу і держави, зробити її більш прозорою і передбачуваною. Зараз працюємо у напрямку створення онлайн-кабінету надрокористувача та готуємо до запуску Інтерактивну карту спецдозволів.