Віталій Чекмез

Керівник бізнесу НВП «Укртрубоізол» (виробник труб сталевих великого діаметру, м. Дніпро)

У третю неділя липня відзначається День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. Вітаю всіх причетних із професійним святом!

«Замовлення від держпідприємств повинні максимально отримувати вітчизняні виробники. Половина бюджетних видатків країни фінансується завдяки роботі вітчизняних підприємств. Заклик «Купуй вироблене в Україні» повинен бути не гаслом, а практикою, особливо зараз, під час війни» - наголосила Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки Юлія Свириденко під час наради з представниками підприємств енергосектору, виробниками енергообладнання та машинобудування.

З початком повномасштабної війни український бізнес опинився в складних умовах: міграція робочої сили, проблеми з паливом, електроенергією, обстріли, підвищення ставки кредитування, зменшення обсягів фінансування тощо.

Українські виробники труб, які традиційно знаходяться в Дніпровському регіоні, не стали виключенням. Основними постачальниками сировини для НВП «Укртрубоізол» були підприємства із Маріуполя (ММК Ілліча та Азовсталь). Довелося оперативно знаходити нових іноземних постачальників в умовах складної логістики.  НВП «Укртрубоізол» витратив тільки на вибите скло приміщень від вибухів не менше 2 млн. грн. Для того, щоб якось витримати строки поставок під час енергетичної кризи, доводилося організовувати роботу рваними графіками вночі. Інший приклад – це найбільший виробник труб країни компанія «Інтерпайп». Виробництво в Нікополі постійно зупинялося після чергових обстрілів, у поточному році доводиться вирішувати складні проблеми із водопостачанням…

Це все відбувається на фоні того, що Китай традиційно стимулює свій експорт у інші країни, а країни Європи намагаються захиститися від дешевого імпорту. Україна знаходиться «посередині», не роблячи ні те, ні інше. Тому національний виробник самостійно має вижити на неспокійних вулицях українського бізнесу.

Більше того, постачальники китайської продукції в цих умовах на публічних закупівлях можуть дати ціну на 1-2% чи навіть на 1 копійку нижче українського виробника і перемогти (так відбувається на торгах АТ «Укргазвидобування», Оператор ГТС та ін). Для замовника все добре: він купив дешевше. Але якщо поглянути на проблему в національному масштабі… Український виробник – це заробітна плата та податки в Україні, споживання українських матеріалів та ресурсів. Тобто в масштабах країни економія в 1 копійку чи 1% має інше значення. Такими питанням має перейматися Міністерство економіки України.

Легальні способи захистити себе – це антидемпінг та локалізація бізнесу.

У липні 2022 року запрацювали положення Закону стосовно локалізації у публічних закупівлях. Це вимога, коли у вартості товару має міститися місцева складова. У 2022 році – 10%, у 2023 році – 15% і т.д.

І начебто все добре – існує механізм елегантної боротьби з в основному китайською дешевою продукцією на державних закупівлях.

НВП «Укртрубоізол» як один із членів асоціації трубних виробників країни ОП «Укртрубопром» ініціювало роботу по захисту внутрішніх виробників сталевих труб від передусім дешевої китайської продукції шляхом включення сталевих труб до переліку локалізованих. Відповідний лист від ОП «Укртрубопром» був направлений в тому числі до Міністерства економіки. На що була отримана відповідь про «не на часі» (див. фото) – «…з метою запобігання скороченню можливих постачальників обладнання..». Як фахівець трубного ринку відповідально заявляю, що замовники не залишаться без труб! ОП «Укртрубопром» зверталася з одного конкретного питання виробників труб, а не всіх виробників країни. Звичайно треба підходти до питання зважено. Але чому б не зробити поверхневий аналіз ринкової ситуації з поставками трубної продукції. У трубах великого діаметру ринок перенасичений пропозицією, особливо в умовах в’ялої роботи гірничозбагачувальної галузі.  Так коли ж вдалий час підтримати українського виробника як не під час війни?

Поляки купують овочі, вирощені в Польщі, попри їх вищу ціну. Вони мають глибоко закарбоване відчуття підтримки свого бізнесу та економіки. Ми до цього рівня ще не «доспіли». Можливо, допоможуть зовнішні стимули від державного апарату?  Чи не на часі?